ТИТУЛ — ЕТИМОЛОГІЯ

ти́ту́л

через польську мову запозичено з латинської;
лат. titulus «почесне звання» етимологічно неясне;
р. болг. ти́тул, бр. ты́тул, п. tytuł, ч. слц. titul, вл. tituł, м. титула, схв. ти̏тула;
Фонетичні та словотвірні варіанти

титу́ла «звання, чин»
титулува́ти
титулъ (1438)
ти́ту́льний
титуля́рний
титуляту́ра «форма титулування»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ты́тул білоруська
ти́тул болгарська
tituł верхньолужицька
titulus «почесне звання» латинська
титула македонська
tytuł польська
ти̏тула сербохорватська
titul словацька
titul чеська
ти́тул ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України