ТИТР — ЕТИМОЛОГІЯ
титр
запозичення з французької мови;
фр. titre «заголовок; титул; проба, якість, характеристика» виникло зі ст. title «тс.», що походить від лат. titulus «напис, надпис, заголовок; почесне звання» неясного походження;
р. титр, бр. цітр, ч. titr, слц. titer, болг. ти́тър, схв. титр;
Фонетичні та словотвірні варіанти
титрува́льник
титрува́ти
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
цітр | білоруська |
ти́тър | болгарська |
titulus «напис, надпис, заголовок; почесне звання» | латинська |
титр | російська |
титр | сербохорватська |
titer | словацька |
titre «заголовок; титул; проба, якість, характеристика» | французька |
title «тс.» (ст.) | французька |
titr | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України