ТИТЛО — ЕТИМОЛОГІЯ
ти́тло «надрядковий знак»
через церковнослов’янське посередництво запозичене із середньогрецької мови;
сгр. τίτλος (τίτλον) «напис, надпис, заголовок» походить від лат. titulus «напис, надпис, заголовок; почесне звання» неясного походження;
р. ти́тло, ти́тла, бр. ці́тла, др. титьла «напис, надпис», титьлъ «тс.», п. tytel «титло», ч. titla, болг. м. ти́тла, схв. ти̏тла «тс.», стсл. титьла «напис, надпис», титьлъ, титълъ «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ти́тла
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ці́тла | білоруська |
| ти́тла | болгарська |
| титьла «напис, надпис» | давньоруська |
| титьлъ «тс.» | давньоруська |
| titulus «напис, надпис, заголовок; почесне звання» | латинська |
| ти́тла | македонська |
| tytel «титло» | польська |
| ти́тло | російська |
| ти́тла | російська |
| ти̏тла «тс.» | сербохорватська |
| τίτλος «напис, надпис, заголовок» (τίτλον) | середньогрецька |
| τίτλον | середньогрецька |
| титьла «напис, надпис» | старослов’янська |
| титьлъ | старослов’янська |
| титълъ «тс.» | старослов’янська |
| titla | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України