ТИТАНІЧНА — ЕТИМОЛОГІЯ

тита́н «божественний велетень у грецькій міфології; винятково видатна, героїчна особа»

запозичення з грецької мови;
гр. Τῑτάν «Титан (син Урана і Геї, бог сонця)» утворене від τῑτώ «сонце, день», що, очевидно, є запозиченням з малоазійського джерела;
р. болг. тита́н, бр. тыта́н, п. tytan, ч. слн. titán, слц. вл. titan, м. титан, схв. тѝтан;
Фонетичні та словотвірні варіанти

титані́чний
Етимологічні відповідники

Слово Мова
тыта́н білоруська
тита́н болгарська
titan верхньолужицька
Τῑτάν «Титан (син Урана і Геї, бог сонця)» грецька
τῑτώ «сонце, день» грецька
титан македонська
tytan польська
тита́н російська
тѝтан сербохорватська
titan словацька
titán словенська
titán чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України