ТИРЧАКИ — ЕТИМОЛОГІЯ

тиркач «дрізд омелюх, Turdus viscivorus L.» (орн.)

похідне утворення від ти́ркати (крик дрозда – трррр);
пор. назву [тріскучий дрізд] «тс.» Шарл;
Фонетичні та словотвірні варіанти

тирч
тирча́к «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ти́ркати (крик дрозда -- трррр) українська
тріскучий дрізд «тс.» українська

тирча́ти «стирчати»

псл. *tъr̥čati «стирчати», пов’язане із *stъr̥čati «тс.»;
недостатньо обґрунтованим є зближення з ч. tyčit se «стирчати» (Machek ESJČ 650);
р. торча́ть «стирчати», бр. тарча́ць, тырча́ць, др. торчати, п. [terczeć], ч. trčet, слц. trčat’;
Фонетичні та словотвірні варіанти

тирч «стоян, на який кладуть дерев’яну підвалину дерев’яного будинку»
тирча́к
Етимологічні відповідники

Слово Мова
тарча́ць білоруська
тырча́ць білоруська
торчати давньоруська
terczeć польська
*t<SUP>ъ</SUP>r̥čati «стирчати» праслов’янська
торча́ть «стирчати» російська
trčat' словацька
tyčit se «стирчати» чеська
trčet чеська
*st<SUP>ъ</SUP>r̥čati «тс.» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України