ТИРХАТИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
терх «в’юк на верховому коні»
запозичене з угорської мови (частково через посередництво румунської, пор. рум. tărhát «вантаж, тягар, багаж, барахло»);
уг. teher ([terh(e)]) «ноша, вантаж, тягар» походить з баварсько-австрійського діалекту німецької мови;
бав.-австр. [trächt] «ноша» відповідає нвн. Tracht «оберемок, в’язанка», пов’язаному з tragen «нести», спорідненим з дісл. draga «тягти», англ. drag «тс., волочити»;
п. [terch] «продовольство»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вте́рхати
«нав’ючити»
(коня́)] Ж
отерха́ти
«тс.»
ро́зтирх
«розв’ючування»
розти́рханий
«розтріпаний; розв’ючений»
розти́рхати
«розв’ючити»
терха́ти
«нав’ючувати»
терха́ч
«наглядач за багажем»
терхі́вка
«в’юк на верховому коні»
терхъ
«товар»
(1408)
тирх
«в’юк, укладка; велика кількість чогось накиданого як попало»
ти́рхати
«розкидати»
тирха́тий
«(про дерево) розкидистий; розторсаний, неохайний»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| drag «тс., волочити» | англійська |
| draga «тягти» | давньоісландська |
| Tracht «оберемок, в’язанка» | нововерхньонімецька |
| tragen «нести» | нововерхньонімецька |
| terch «продовольство» | польська |
| tărhát | румунська |
| teher «ноша, вантаж, тягар» ([terh(e)]) | угорська |
| terh(e) | угорська |
| trächt «ноша» | ? |
ти́рхати «розкидати Шейк, Г; ворушити (солому) О»
псл. *tьr̥xati «тріпати, рвати», що являє собою розширення кореня *ter- «терти» (*ter-s-);
очевидно, споріднене з лит. taršýti «тріпати, теребити, смикати»;
р. [обтерха́ть] «обтріпати, обірвати (одяг)», п. заст. tarchać «тріпати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
розти́рханий
«розтріпаний»
тирха́тий
«крислатий, розлогий (про дерево); розтріпаний, розкуйовджений; недбалий, неохайний»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| taršýti «тріпати, теребити, смикати» | литовська |
| tarchać «тріпати» (заст.) | польська |
| *t<SUP>ь</SUP>r̥xati «тріпати, рвати» | праслов’янська |
| *ter- «терти» (*ter-s-) | праслов’янська |
| *ter-s- | праслов’янська |
| обтерха́ть «обтріпати, обірвати (одяг)» | російська |
четирха́тий «шерехатий, шорсткий»
похідне від тирха́тий «крислатий, розлогий (про дерево); розтріпаний; недбалий, неохайний», утворене підсилювально-експресивним префіксом че-;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| тирха́тий «крислатий, розлогий (про дерево); розтріпаний; недбалий, неохайний» | ? |
| че- | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України