ТИРКАВА — ЕТИМОЛОГІЯ
ти́рка «птах з обтріпаним пір’ям»
очевидно, пов’язане з тирча́ти «стирчати» (див.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
ти́ркавий
«(про птаха) з обтріпаним пір’ям; (про дерево, лозу тощо) з гілками, що стирчать в усі боки; [нікчемний, гидкий, жалюгідний Чаб]»
тирка́тий
«тиркавий; [забійкуватий] Пі»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| тирча́ти «стирчати» | українська |
ти́рха́віти «марніти, худнути, хиріти»
неясне;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ти́ркавий
«жалюгідний; змарнілий»
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України