ТИРАНЯТЬ — ЕТИМОЛОГІЯ
тира́н
запозичення з грецької мови;
гр. τύραννος «тиран, самодержець» походить з однієї із мов Малої Азії;
р. тира́н, бр. тыра́н, п. ч. слц. вл. нл. tyran, болг. тира́н, тира́нин, м. тиран, схв. тѝран, тѝранин, слн. tirán;
Фонетичні та словотвірні варіанти
тира́нити
тиранізува́ти
тирані́чний
тирані́я
тира́нство
тира́нствувати
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
тыра́н | білоруська |
тира́н | болгарська |
тира́нин | болгарська |
tyran | верхньолужицька |
τύραννος «тиран, самодержець» | грецька |
тиран | македонська |
tyran | нижньолужицька |
tyran | польська |
тира́н | російська |
тѝран | сербохорватська |
тѝранин | сербохорватська |
tyran | словацька |
tirán | словенська |
tyran | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України