ТИРАДА — ЕТИМОЛОГІЯ
тира́да
запозичення з французької мови;
фр. tirade «тирада» походить від іт. tirata «протягання; тирада», пов’язаного з tirare «тягти», що виникло з нар.-лат. *tirare (пор. фр. tirer, ісп. порт. tirar «тс.») неясного походження;
р. болг. м. схв. тира́да, бр. тыра́да, п. tyrada, ч. слц. слн. tiráda, вл. tirada;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| тыра́да | білоруська |
| тира́да | болгарська |
| tirada | верхньолужицька |
| tirar | іспанська |
| tirata «протягання; тирада» | італійська |
| tirare «тягти» | італійська |
| тира́да | македонська |
| *tirare (пор. фр. tirer, ісп. порт. tirar «тс.») | народнолатинська |
| tyrada | польська |
| tirar | португальська |
| тира́да | російська |
| тира́да | сербохорватська |
| tiráda | словацька |
| tiráda | словенська |
| tirade «тирада» | французька |
| tirer | французька |
| tiráda | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України