ТИМОФІЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

Тимофі́й (чоловіче ім’я)

через церковнослов’янське посередництво запозичено в давньоруську мову з грецької;
гр. Τιμόϑεος (букв. «який шанує Бога») складається з основ τῑμή «честь, пошана; ціна; помста, кара», спорідненого з ав. kaēnā- «помста, кара», лит. káina «ціна», псл. сěnа «тс.», укр. ціна́, і ϑεός «бог»;
р. Тимофе́й, бр. Цiмафе́й, др. Тимоѳей, п. Tymoteusz, ч. Timotheus, слц. Timotej, болг. Тимоте́й, Тимофе́й, м. Тимотеj, Тимотиje, схв. Тимотеj, Тимотиje, слн. Timotej, стсл. Тимоѳеи;
Фонетичні та словотвірні варіанти

Темко́
Ти́мі́ш
Тимко́
Тимоβе́й «честь Б(о)жа(я), Б(о)го(мъ) почте(нъ) а(бо) дорогій Б(ог)у» (1627)
Тимо́сь
Тимоте́й
Тимофтій (1491)
Тимо́фтій (Me)]
Тимо́ха
Тимохъ (1438)
Тимошъ (1471)
Тимоѳей
Тиму́сь
То́мко́
Етимологічні відповідники

Слово Мова
kaēnā- «помста, кара» авестійська
Цiмафе́й білоруська
Тимоте́й болгарська
Тимофе́й болгарська
Τιμόϑεος «честь, пошана; ціна; помста, кара» (букв. «який шанує Бога») грецька
ϑεός «бог» грецька
τῑμή грецька
Тимоѳей давньоруська
káina «ціна» литовська
Тимотеj македонська
Тимотиje македонська
Tymoteusz польська
сěnа «тс.» праслов’янська
Тимофе́й російська
Тимотеj сербохорватська
Тимотиje сербохорватська
Timotej словацька
Timotej словенська
Тимоѳеи старослов’янська
ціна́ українська
Timotheus чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України