ТИГЕЛЬ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ти́гель «посудина для плавлення»
запозичення з німецької мови;
нвн. Tíegel «тигель» (свн. tёgel, tigel) походить від іт. ст. teglia «сковорода», що виникло з пізньолат. tēgula, яке походить від гр. τήγανον «тс.», спорідненого з двн. dahhazzen «палати», дангл. þẹссаn «згоряти»;
р. ти́гель, бр. ты́гель, п. tygiel, tegiel, ч. tyglík, tygl, ст. teglík, tegl, слц. tégel’, téglik, вл. tyhel, нл. tygel, болг. ти́гла, ти́гел;
Фонетичні та словотвірні варіанти
тиґларня
«цегельний завод»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ты́гель | білоруська |
| ти́гла | болгарська |
| ти́гел | болгарська |
| tyhel | верхньолужицька |
| τήγανον «тс.» | грецька |
| þẹссаn «згоряти» | давньоанглійська |
| dahhazzen «палати» | давньоверхньонімецька |
| teglia «сковорода» | італійська |
| teglia «сковорода» (ст.) | італійська |
| tygel | нижньолужицька |
| Tíegel «тигель» (свн. tёgel, tigel) | нововерхньонімецька |
| tēgula | пізньолатинська |
| tygiel | польська |
| tegiel | польська |
| ти́гель | російська |
| tёgel | середньоверхньнімецька |
| tigel | середньоверхньнімецька |
| tégel' | словацька |
| téglik | словацька |
| tyglík | чеська |
| tygl | чеська |
| teglík (ст.) | чеська |
| tegl (ст.) | чеська |
тиги́тка «чайка звичайна, Vanellus vanellus L. (Vanellus cristatus Meyer)» (орн.)
звуконаслідувальне утворення, пов’язане з імітацією крику чайки киги́ (див.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
ти́гель
ти́год
ти́гол
ти́жик
тігі́тка
тігод
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| киги́ | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України