ТЕЇСТИЧНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
теї́зм «вчення про існування богів»
запозичення із західноєвропейських мов;
нім. Theísmus, фр. théisme походять від англ. theism, утвореного з гр. ϑεός «бог», спорідненого з вірм. dik‘ «боги», дінд. dhíṣṇyaḥ «набожний», лат. fānum «освячене місце, святилище, святиня, храм»;
р. теи́зм, бр. тэі́зм, п. teizm, ч. teismus, слц. teizmus, болг. теизъм, м. теи́зам, схв. теизам, слн. teízem;
Фонетичні та словотвірні варіанти
теї́ст
теїсти́чний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| theism | англійська |
| тэі́зм | білоруська |
| теизъм | болгарська |
| dik' «боги» | вірменська |
| ϑεός «бог» | грецька |
| dhíṣṇyaḥ «набожний» | давньоіндійська |
| fānum «освячене місце, святилище, святиня, храм» | латинська |
| теи́зам | македонська |
| Theísmus | німецька |
| teizm | польська |
| теи́зм | російська |
| теизам | сербохорватська |
| teizmus | словацька |
| teízem | словенська |
| théisme | французька |
| teismus | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України