ТЕСЛЮВАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
теса́ти
псл. tesatі «тесати»;
споріднене з лит. tašýti, лтс. tēst «тс.», дінд. tā́ṣṭi, tákṣati «обтісує, обробляє, теслярує», tákṣā «тесляр», ав. tašaiti «створює», tašan- «різьбяр», перс. tāšītan «теслярувати», гр. τέϰτων «тесляр», τέχνη «мистецтво, ремесло, професія», лат. texо, -ere «ткати, плести; будувати», двн. dehsala «сокира», свн. dehsen «м’яти льон», нвн. Dachs «борсук» (букв. «тесляр»), дісл. þexla «вид сокири», ірл. tāl «теслярська сокира»;
іє. *tekþ- «тесати»;
р. теса́ть, бр. часа́ць, др. тєсати, п. ciosać, ч. tesat, слц. tesat’, вл. ćesać, болг. те́сам, схв. тѐсати, слн. tеsáti, стсл. тєсати;
Фонетичні та словотвірні варіанти
виті́сувати
доті́сувати
заті́сувати
надті́с
«надтесане місце в колоді»
надті́сувати
на́тіс
«поріз, надріз»
неоте́са
обті́ска
обті́сувати
при́ті́с
«перший брус на підвалині»
приті́сувати
проті́с
«протісування; [половина дерева, розрізаного по довжині]»
тес
теса́к
«теслярська сокира; холодна зброя; [рубака, забіяка]»
теса́ка
«рубака, забіяка»
теса́льник
теса́н
«обтесана колода»
тесани́на
«тесання, витісування»
те́саниця
«гострокутний брус»
те́санка
«тс.»
тесівни́ці
«гладкі скелі»
те́сла
«тесля»
тесликівна
«дочка тесляра»
(теслюкі́вна)] Бі
те́сли́ця
«різець кустарного виробництва; тесло СУМ,О; [дошка, витесана сокирою Бі]»
тесличе́нко
«син тесляра»
(теслюченко)] Бі
те́сличка
«дружина тесляра»
тесло́
теслюва́ти
теслю́к
«учень тесляра»
те́сля
те́сляр
теслярі́вна
тесля́рка
«теслярство»
тесля́рня
тесля́рство
теслярува́ти
теслярчу́к
«підручний тесляра»
те́сник
«тесляр»
тесни́ця
«грубо обтесана дошка Куз; рід сокири з кривим топорищем; рід великого долота Бі»
тесове́ць
«тесовий камінь»
тесу́н
«окремий великий камінь»
тесяр
«тесляр»
тісни́к
«тс.»
тісни́к
«тесля»
у́тес
«сідловина гір Шейк; крутий схил скелі, льоду Нед»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
tašaiti «створює» | авестійська |
tašan- «різьбяр» | авестійська |
часа́ць | білоруська |
те́сам | болгарська |
ćesać | верхньолужицька |
τέϰτων «тесляр» | грецька |
τέχνη «мистецтво, ремесло, професія» | грецька |
dehsala «сокира» | давньоверхньонімецька |
tā́ṣṭi | давньоіндійська |
tákṣati «обтісує, обробляє, теслярує» | давньоіндійська |
tákṣā «тесляр» | давньоіндійська |
þexla «вид сокири» | давньоісландська |
тєсати | давньоруська |
*tekþ- «тесати» | індоєвропейська |
tāl «теслярська сокира» | ірландська |
texо | латинська |
texere «ткати, плести; будувати» | латинська |
tēst «тс.» | латиська |
tašýti | литовська |
Dachs «борсук» (букв. «тесляр») | нововерхньонімецька |
tāšītan «теслярувати» | перська |
ciosać | польська |
tesatі «тесати» | праслов’янська |
теса́ть | російська |
тѐсати | сербохорватська |
dehsen «м’яти льон» | середньоверхньнімецька |
tesat' | словацька |
tеsáti | словенська |
тєсати | старослов’янська |
tesat | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України