ТЕСЕ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
теса́ти
псл. tesatі «тесати»;
споріднене з лит. tašýti, лтс. tēst «тс.», дінд. tā́ṣṭi, tákṣati «обтісує, обробляє, теслярує», tákṣā «тесляр», ав. tašaiti «створює», tašan- «різьбяр», перс. tāšītan «теслярувати», гр. τέϰτων «тесляр», τέχνη «мистецтво, ремесло, професія», лат. texо, -ere «ткати, плести; будувати», двн. dehsala «сокира», свн. dehsen «м’яти льон», нвн. Dachs «борсук» (букв. «тесляр»), дісл. þexla «вид сокири», ірл. tāl «теслярська сокира»;
іє. *tekþ- «тесати»;
р. теса́ть, бр. часа́ць, др. тєсати, п. ciosać, ч. tesat, слц. tesat’, вл. ćesać, болг. те́сам, схв. тѐсати, слн. tеsáti, стсл. тєсати;
Фонетичні та словотвірні варіанти
виті́сувати
доті́сувати
заті́сувати
надті́с
«надтесане місце в колоді»
надті́сувати
на́тіс
«поріз, надріз»
неоте́са
обті́ска
обті́сувати
при́ті́с
«перший брус на підвалині»
приті́сувати
проті́с
«протісування; [половина дерева, розрізаного по довжині]»
тес
теса́к
«теслярська сокира; холодна зброя; [рубака, забіяка]»
теса́ка
«рубака, забіяка»
теса́льник
теса́н
«обтесана колода»
тесани́на
«тесання, витісування»
те́саниця
«гострокутний брус»
те́санка
«тс.»
тесівни́ці
«гладкі скелі»
те́сла
«тесля»
тесликівна
«дочка тесляра»
(теслюкі́вна)] Бі
те́сли́ця
«різець кустарного виробництва; тесло СУМ,О; [дошка, витесана сокирою Бі]»
тесличе́нко
«син тесляра»
(теслюченко)] Бі
те́сличка
«дружина тесляра»
тесло́
теслюва́ти
теслю́к
«учень тесляра»
те́сля
те́сляр
теслярі́вна
тесля́рка
«теслярство»
тесля́рня
тесля́рство
теслярува́ти
теслярчу́к
«підручний тесляра»
те́сник
«тесляр»
тесни́ця
«грубо обтесана дошка Куз; рід сокири з кривим топорищем; рід великого долота Бі»
тесове́ць
«тесовий камінь»
тесу́н
«окремий великий камінь»
тесяр
«тесляр»
тісни́к
«тс.»
тісни́к
«тесля»
у́тес
«сідловина гір Шейк; крутий схил скелі, льоду Нед»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| tašaiti «створює» | авестійська |
| tašan- «різьбяр» | авестійська |
| часа́ць | білоруська |
| те́сам | болгарська |
| ćesać | верхньолужицька |
| τέϰτων «тесляр» | грецька |
| τέχνη «мистецтво, ремесло, професія» | грецька |
| dehsala «сокира» | давньоверхньонімецька |
| tā́ṣṭi | давньоіндійська |
| tákṣati «обтісує, обробляє, теслярує» | давньоіндійська |
| tákṣā «тесляр» | давньоіндійська |
| þexla «вид сокири» | давньоісландська |
| тєсати | давньоруська |
| *tekþ- «тесати» | індоєвропейська |
| tāl «теслярська сокира» | ірландська |
| texо | латинська |
| texere «ткати, плести; будувати» | латинська |
| tēst «тс.» | латиська |
| tašýti | литовська |
| Dachs «борсук» (букв. «тесляр») | нововерхньонімецька |
| tāšītan «теслярувати» | перська |
| ciosać | польська |
| tesatі «тесати» | праслов’янська |
| теса́ть | російська |
| тѐсати | сербохорватська |
| dehsen «м’яти льон» | середньоверхньнімецька |
| tesat' | словацька |
| tеsáti | словенська |
| тєсати | старослов’янська |
| tesat | чеська |
тис «Taxus L.» (бот.)
псл. tisъ не зовсім ясного походження;
найчастіше зіставляється з лат. taxus «тис» (Фасмер IV 61; Горяев 367; Machek ESJČ 643; Holub–Kop. 385; Holub–Lyer 482; Schuster-Šewc Probeheft 48–49; Младенов 634; Skok III 473; Критенко Вступ 503; Mikl. EW 357; Trautmann 323; Walde–Hofm. II 653; Гамкрелидзе–Иванов 629), але при цьому виникають труднощі фонетичного порядку;
є підстави і слов’янську, і латинську форми вважати запозиченнями з якоїсь невідомої мови (Дзендзелівський ЛБ ІІ 66; Фасмер IV 61; Sławski I 103; Moszyński PZJP 24, 45–53);
заслуговує на увагу зіставлення (Менгес 205–206) з протоурало-алтайським *taqsa/ tyqsa «кедр, модрина, яловець» і припущення генетичного зв’язку на ностратичному рівні;
у такому разі видається можливим і пов’язання псл. tisъ (‹ *tigs-) з п. cigiędź «хаща» (Brückner 64; KZ 48, 222; Schuster-Šewc Sł. Wortst. 19);
р. болг. тис «тис», бр. ціс, п. cis, ч. слц. tis, вл. ćіs, нл. śis «тс.; яловець», м. тиса «тис», схв. ти̏с(а) «тис; модрина», слн. tísa, [tîs] «тис», стсл. тиса «кедр»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
тес
«тис звичайний, Taxus baccata L.»
тиса́вий
«схожий на тис, біло-жовтий»
ти́сий
«тисовий»
тиси́йский
«тс.»
ти́си́на́
«тисове дерево Г, Нед; тис звичайний ВеНЗн; плаун сплющений, Lycopodium complanatum L.»
тисини́на
«тисове дерево»
тисова́ті
«тисові»
тисо́ві
тіси́на
«тис»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ціс | білоруська |
| тис «тис» | болгарська |
| ćіs | верхньолужицька |
| taxus «тис» | латинська |
| тиса «тис» | македонська |
| śis «тс.; яловець» | нижньолужицька |
| cigiędź «хаща» | польська |
| cis | польська |
| tisъ | праслов’янська |
| tisъ (‹ *tigs-) | праслов’янська |
| *tigs- | праслов’янська |
| тис «тис» | російська |
| ти̏с(а) «тис; модрина» | сербохорватська |
| tis | словацька |
| tísa | словенська |
| tîs «тис» | словенська |
| tis | чеська |
| *taqsa/ tyqsa «кедр, модрина, яловець» | ? |
| тиса «кедр» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України