ТЕСЕ — ЕТИМОЛОГІЯ

теса́ти

псл. tesatі «тесати»;
споріднене з лит. tašýti, лтс. tēst «тс.», дінд. tā́ṣṭi, tákṣati «обтісує, обробляє, теслярує», tákṣā «тесляр», ав. tašaiti «створює», tašan- «різьбяр», перс. tāšītan «теслярувати», гр. τέϰτων «тесляр», τέχνη «мистецтво, ремесло, професія», лат. texо, -ere «ткати, плести; будувати», двн. dehsala «сокира», свн. dehsen «м’яти льон», нвн. Dachs «борсук» (букв. «тесляр»), дісл. þexla «вид сокири», ірл. tāl «теслярська сокира»;
іє. *tekþ- «тесати»;
р. теса́ть, бр. часа́ць, др. тєсати, п. ciosać, ч. tesat, слц. tesat’, вл. ćesać, болг. те́сам, схв. тѐсати, слн. tеsáti, стсл. тєсати;
Фонетичні та словотвірні варіанти

виті́сувати
доті́сувати
заті́сувати
надті́с «надтесане місце в колоді»
надті́сувати
на́тіс «поріз, надріз»
неоте́са
обті́ска
обті́сувати
при́ті́с «перший брус на підвалині»
приті́сувати
проті́с «протісування; [половина дерева, розрізаного по довжині]»
тес
теса́к «теслярська сокира; холодна зброя; [рубака, забіяка]»
теса́ка «рубака, забіяка»
теса́льник
теса́н «обтесана колода»
тесани́на «тесання, витісування»
те́саниця «гострокутний брус»
те́санка «тс.»
тесівни́ці «гладкі скелі»
те́сла «тесля»
тесликівна «дочка тесляра» (теслюкі́вна)] Бі
те́сли́ця «різець кустарного виробництва; тесло СУМ,О; [дошка, витесана сокирою Бі]»
тесличе́нко «син тесляра» (теслюченко)] Бі
те́сличка «дружина тесляра»
тесло́
теслюва́ти
теслю́к «учень тесляра»
те́сля
те́сляр
теслярі́вна
тесля́рка «теслярство»
тесля́рня
тесля́рство
теслярува́ти
теслярчу́к «підручний тесляра»
те́сник «тесляр»
тесни́ця «грубо обтесана дошка Куз; рід сокири з кривим топорищем; рід великого долота Бі»
тесове́ць «тесовий камінь»
тесу́н «окремий великий камінь»
тесяр «тесляр»
тісни́к «тс.»
тісни́к «тесля»
у́тес «сідловина гір Шейк; крутий схил скелі, льоду Нед»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
tašaiti «створює» авестійська
tašan- «різьбяр» авестійська
часа́ць білоруська
те́сам болгарська
ćesać верхньолужицька
τέϰτων «тесляр» грецька
τέχνη «мистецтво, ремесло, професія» грецька
dehsala «сокира» давньоверхньонімецька
tā́ṣṭi давньоіндійська
tákṣati «обтісує, обробляє, теслярує» давньоіндійська
tákṣā «тесляр» давньоіндійська
þexla «вид сокири» давньоісландська
тєсати давньоруська
*tekþ- «тесати» індоєвропейська
tāl «теслярська сокира» ірландська
texо латинська
texere «ткати, плести; будувати» латинська
tēst «тс.» латиська
tašýti литовська
Dachs «борсук» (букв. «тесляр») нововерхньонімецька
tāšītan «теслярувати» перська
ciosać польська
tesatі «тесати» праслов’янська
теса́ть російська
тѐсати сербохорватська
dehsen «м’яти льон» середньоверхньнімецька
tesat' словацька
tеsáti словенська
тєсати старослов’янська
tesat чеська

тис «Taxus L.» (бот.)

псл. tisъ не зовсім ясного походження;
найчастіше зіставляється з лат. taxus «тис» (Фасмер IV 61; Горяев 367; Machek ESJČ 643; Holub–Kop. 385; Holub–Lyer 482; Schuster-Šewc Probeheft 48–49; Младенов 634; Skok III 473; Критенко Вступ 503; Mikl. EW 357; Trautmann 323; Walde–Hofm. II 653; Гамкрелидзе–Иванов 629), але при цьому виникають труднощі фонетичного порядку;
є підстави і слов’янську, і латинську форми вважати запозиченнями з якоїсь невідомої мови (Дзендзелівський ЛБ ІІ 66; Фасмер IV 61; Sławski I 103; Moszyński PZJP 24, 45–53);
заслуговує на увагу зіставлення (Менгес 205–206) з протоурало-алтайським *taqsa/ tyqsa «кедр, модрина, яловець» і припущення генетичного зв’язку на ностратичному рівні;
у такому разі видається можливим і пов’язання псл. tisъ (‹ *tigs-) з п. cigiędź «хаща» (Brückner 64; KZ 48, 222; Schuster-Šewc Sł. Wortst. 19);
р. болг. тис «тис», бр. ціс, п. cis, ч. слц. tis, вл. ćіs, нл. śis «тс.; яловець», м. тиса «тис», схв. ти̏с(а) «тис; модрина», слн. tísa, [tîs] «тис», стсл. тиса «кедр»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

тес «тис звичайний, Taxus baccata L.»
тиса́вий «схожий на тис, біло-жовтий»
ти́сий «тисовий»
тиси́йский «тс.»
ти́си́на́ «тисове дерево Г, Нед; тис звичайний ВеНЗн; плаун сплющений, Lycopodium complanatum L.»
тисини́на «тисове дерево»
тисова́ті «тисові»
тисо́ві
тіси́на «тис»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ціс білоруська
тис «тис» болгарська
ćіs верхньолужицька
taxus «тис» латинська
тиса «тис» македонська
śis «тс.; яловець» нижньолужицька
cigiędź «хаща» польська
cis польська
tisъ праслов’янська
tisъ (‹ *tigs-) праслов’янська
*tigs- праслов’янська
тис «тис» російська
ти̏с(а) «тис; модрина» сербохорватська
tis словацька
tísa словенська
tîs «тис» словенська
tis чеська
*taqsa/ tyqsa «кедр, модрина, яловець» ?
тиса «кедр» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України