ТЕСАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
теса́ти
псл. tesatі «тесати»;
споріднене з лит. tašýti, лтс. tēst «тс.», дінд. tā́ṣṭi, tákṣati «обтісує, обробляє, теслярує», tákṣā «тесляр», ав. tašaiti «створює», tašan- «різьбяр», перс. tāšītan «теслярувати», гр. τέϰτων «тесляр», τέχνη «мистецтво, ремесло, професія», лат. texо, -ere «ткати, плести; будувати», двн. dehsala «сокира», свн. dehsen «м’яти льон», нвн. Dachs «борсук» (букв. «тесляр»), дісл. þexla «вид сокири», ірл. tāl «теслярська сокира»;
іє. *tekþ- «тесати»;
р. теса́ть, бр. часа́ць, др. тєсати, п. ciosać, ч. tesat, слц. tesat’, вл. ćesać, болг. те́сам, схв. тѐсати, слн. tеsáti, стсл. тєсати;
Фонетичні та словотвірні варіанти
виті́сувати
доті́сувати
заті́сувати
надті́с
«надтесане місце в колоді»
надті́сувати
на́тіс
«поріз, надріз»
неоте́са
обті́ска
обті́сувати
при́ті́с
«перший брус на підвалині»
приті́сувати
проті́с
«протісування; [половина дерева, розрізаного по довжині]»
тес
теса́к
«теслярська сокира; холодна зброя; [рубака, забіяка]»
теса́ка
«рубака, забіяка»
теса́льник
теса́н
«обтесана колода»
тесани́на
«тесання, витісування»
те́саниця
«гострокутний брус»
те́санка
«тс.»
тесівни́ці
«гладкі скелі»
те́сла
«тесля»
тесликівна
«дочка тесляра»
(теслюкі́вна)] Бі
те́сли́ця
«різець кустарного виробництва; тесло СУМ,О; [дошка, витесана сокирою Бі]»
тесличе́нко
«син тесляра»
(теслюченко)] Бі
те́сличка
«дружина тесляра»
тесло́
теслюва́ти
теслю́к
«учень тесляра»
те́сля
те́сляр
теслярі́вна
тесля́рка
«теслярство»
тесля́рня
тесля́рство
теслярува́ти
теслярчу́к
«підручний тесляра»
те́сник
«тесляр»
тесни́ця
«грубо обтесана дошка Куз; рід сокири з кривим топорищем; рід великого долота Бі»
тесове́ць
«тесовий камінь»
тесу́н
«окремий великий камінь»
тесяр
«тесляр»
тісни́к
«тс.»
тісни́к
«тесля»
у́тес
«сідловина гір Шейк; крутий схил скелі, льоду Нед»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| tašaiti «створює» | авестійська |
| tašan- «різьбяр» | авестійська |
| часа́ць | білоруська |
| те́сам | болгарська |
| ćesać | верхньолужицька |
| τέϰτων «тесляр» | грецька |
| τέχνη «мистецтво, ремесло, професія» | грецька |
| dehsala «сокира» | давньоверхньонімецька |
| tā́ṣṭi | давньоіндійська |
| tákṣati «обтісує, обробляє, теслярує» | давньоіндійська |
| tákṣā «тесляр» | давньоіндійська |
| þexla «вид сокири» | давньоісландська |
| тєсати | давньоруська |
| *tekþ- «тесати» | індоєвропейська |
| tāl «теслярська сокира» | ірландська |
| texо | латинська |
| texere «ткати, плести; будувати» | латинська |
| tēst «тс.» | латиська |
| tašýti | литовська |
| Dachs «борсук» (букв. «тесляр») | нововерхньонімецька |
| tāšītan «теслярувати» | перська |
| ciosać | польська |
| tesatі «тесати» | праслов’янська |
| теса́ть | російська |
| тѐсати | сербохорватська |
| dehsen «м’яти льон» | середньоверхньнімецька |
| tesat' | словацька |
| tеsáti | словенська |
| тєсати | старослов’янська |
| tesat | чеська |
архіте́ктор
запозичення з середньолатинської мови;
слат. architector «творець, будівник» походить від гр. αρχιτέκτων «зодчий, будівник» (букв. «головний будівник»), що складається з ἀρχι- «головний, старший» і τέκτων «будівник, тесля», спорідненого з дінд. tákṣati «теше», псл. tesati, укр. теса́ти, те́сля;
укр. ст. др. архитектонъ, стсл. архитектонъ запозичено безпосередньо з грецької мови;
р. архите́ктор, бр. архітэ́ктар, др. архитектонъ, п. ч. слц. вл. architekt, болг. м. архите́кт, схв. apxùтект(а), слн. arhitékt, стсл. архитектонъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
архитектонъ
(XVI ст.)
архитекторъ
(XVIII ст.)
архіте́кг
архітектура
( 1627)
архітекту́ра
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| архітэ́ктар | білоруська |
| архите́кт | болгарська |
| architekt | верхньолужицька |
| αρχιτέκτων «зодчий, будівник» (букв. «головний будівник») | грецька |
| tákṣati «теше» | давньоіндійська |
| архитектонъ | давньоруська |
| архитектонъ | давньоруська |
| архите́кт | македонська |
| architekt | польська |
| tesati | праслов’янська |
| apxùтект (а) | сербохорватська |
| architector «творець, будівник» | середньолатинська |
| architekt | словацька |
| arhitékt | словенська |
| архитектонъ | старослов’янська |
| теса́ти | українська |
| архитектонъ | українська |
| architekt | чеська |
| ἀρχι- «головний, старший» | ? |
| τέκτων «будівник, тесля» | ? |
| те́сля | ? |
| архитектонъ | ? |
| архите́ктор | ? |
| архитектонъ | ? |
та́кса (порода собак)
нім. Dachshund «такса (собака)», букв. «борсукова собака», містить у своєму складі основу Dachs «борсук», споріднену з гол. das «тс.», дінд. tákṣati «теслярує, будує», гр. τέκτων «тесляр, будівельник», лат. texo, -ere «ткати, плести, вити; будувати», лтс. tēst «тесати», псл. tesati, укр. теса́ти;
запозичення з німецької мови;
р. бр. та́кса, п. taks, болг. дакс;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| та́кса | білоруська |
| дакс | болгарська |
| das «тс.» | голландська |
| τέκτων «тесляр, будівельник» | грецька |
| tákṣati «теслярує, будує» | давньоіндійська |
| texo | латинська |
| texere «ткати, плести, вити; будувати» | латинська |
| tēst «тесати» | латиська |
| Dachshund «такса (собака)» | німецька |
| Dachs «борсук» | німецька |
| taks | польська |
| tesati | праслов’янська |
| та́кса | російська |
| теса́ти | українська |
таска́ти
не зовсім ясне;
можливо, споріднене з лит. tąsýti «таскати», ітератива від tẽ̦sti «тягти» (Machek ESJČ 637);
сумнівними є пов’язання з іє. *ten- «тягти» (Jokl AfSlPh 28, 2), дінд. táskaraḥ «грабіжник, злодій» (Uhlenbeck 111, Mayrhofer I 491), ч. tesat «тесати», укр. теса́ти (Holub–Kop. 380; Holub–Lyer 478);
р. таска́ть «таскати», бр. [таскатня́] «перетаскування чогось з одного місця на інше; ходіння, посилання в різні місця», п. [taskać] «таскати», taszczyć «тс.», ч. tasit «вийняти з піхов», слц. tasit’ «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ке́скати
«таскати»
потаску́ха
та́ска
«бійка; таскання за волосся і побої»
таскани́на
таска́ть
«дуже швидко везти; гнати (про худобу); кидати (щось важке)»
тащи́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| таскатня́ «перетаскування чогось з одного місця на інше; ходіння, посилання в різні місця» | білоруська |
| táskaraḥ «грабіжник, злодій» | давньоіндійська |
| *ten- «тягти» | індоєвропейська |
| tąsýti «таскати» | литовська |
| tẽ̦sti «тягти» | литовська |
| taskać «таскати»«тс.» | польська |
| taszczyć «таскати»«тс.» | польська |
| таска́ть «таскати» | російська |
| tasit' «тс.» | словацька |
| теса́ти | українська |
| tesat «тесати» | чеська |
| tasit «вийняти з піхов» | чеська |
ті́шити
псл. těšiti «тішити», пов’язане чергуванням голосних з tixъ «тихий» (букв. «утихомирювати»);
зіставляється з лит. taisýti «лагодити», лтс. tàisît «робити, виготовляти», tàisns «прямий»;
р. те́шить, бр. це́шыць, др. тѣшити, п. cieszyć, ч. těšit, слц. tešit’, вл. ćěšić «годувати дитину груддю», нл. śěšyć «тс.», болг. теша́ «тішити», м. теши, схв. те̏шити, слн. tеšíti «тс.», стсл. оутѣшити «утішити»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
непоті́шний
«невтішний»
поті́ха
потіша́ти
потіши́тель
«утішитель»
поті́шний
поті́шник
«розважальник; [утішитель Куз]»
поті́шувач
«утішитель; забавник»
ті́ха
«утіха»
ті́шильниця
«нянька; названа мати»
уті́ха
утіши́тель
уті́шка
уті́шний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| це́шыць | білоруська |
| теша́ «тішити» | болгарська |
| ćěšić «годувати дитину груддю» | верхньолужицька |
| тѣшити | давньоруська |
| tàisît «робити, виготовляти» | латиська |
| tàisns «прямий» | латиська |
| taisýti «лагодити» | литовська |
| теши | македонська |
| śěšyć «тс.» | нижньолужицька |
| cieszyć | польська |
| těšiti «тішити» | праслов’янська |
| tixъ «тихий» (букв. «утихомирювати») | праслов’янська |
| те́шить | російська |
| те̏шити | сербохорватська |
| tešit' | словацька |
| tеšíti «тс.» | словенська |
| оутѣшити «утішити» | старослов’янська |
| těšit | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України