ТЕРЯЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
теря́ти «утрачати»
пов’язане з те́рти;
р. теря́ть «губити, втрачати», др. теряти «втрачати, розоряти»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
потаря́ти
«тс.»
поте́ря
«втрата, шкода; бійка Нед»
потеря́ти
«зіпсувати; втратити»
ро́зтирка
«сварка, бійка; втрата»
сте́ряний
стеря́ти
«витратити, втратити»
стеря́тися
стира́ти
«передчасно родити»
(про жінку)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| теряти «втрачати, розоряти» | давньоруська |
| теря́ть «губити, втрачати» | російська |
| те́рти | українська |
запрото́рити
похідне утворення від не засвідченого в українській мові дієслова *прото́рити, спорідненого з р. [прото́рить] «промарнувати, розтринькати; спричинити збитки», [про́тори] «збитки», що пов’язується з теря́ти, те́рти;
р. запрото́рить, бр. запрато́рыць;
Фонетичні та словотвірні варіанти
відпрото́рити
запарто́рити
запофто́рити
(Me)]
заправто́рити
запровто́рити
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| запрато́рыць | білоруська |
| прото́рить «промарнувати, розтринькати; спричинити збитки» | російська |
| *прото́рити | ? |
| про́тори «збитки» | ? |
| теря́ти | ? |
| те́рти | ? |
| запрото́рить | ? |
поте́рча́ «загублена або взагалі чужа дитина; дитина, що померла нехрещеною; [викидень Нед; нешлюбна дитина; карлик Куз]»
назви, пов’язані з потеря́ти ([потира́ти]) «загубити, втратити», похідним від [теря́ти] «втрачати»;
менш переконливим є виведення (Лукінова Мовозн. 1992/3, 15–23) потерча́та як назви міфічних істот від *пачертята, що пов’язується з чорт;
р. [потерчу́к] «дитина, що померла не своєю смертю», п. [poterczę] «викидень», [potyrczę] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
потерчу́к
«викидень Нед; дитина, що померла нехрещеною»
поти́р
«знівечена істота, потворна й неприродно народжена дитина»
поти́рка
«потерча»
(?)
поти́рок
«тс. тж; нешлюбна дитина; карлик Куз»
потирча
«дитина, що вмерла нехрещеною»
потирчук
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| poterczę «викидень» | польська |
| potyrczę «тс.» | польська |
| потерчу́к «дитина, що померла не своєю смертю» | російська |
| потеря́ти «загубити, втратити» ([потира́ти]) | українська |
| теря́ти «втрачати» | українська |
| потерча́та | українська |
| *пачертята | українська |
| чорт | українська |
тиратися «поневірятися»
запозичення з польської мови;
п. tyrać się (terać się) «поневірятися», tyrać (terać) «марнотратити, розтринькувати; поневіряти, знущатися», укр. теря́ти «губити, втрачати»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| tyrać się «поневірятися» (terać się) | польська |
| terać się | польська |
| tyrać | польська |
| terać | польська |
| теря́ти «губити, втрачати» | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України