ТЕРМІТЬ — ЕТИМОЛОГІЯ
термі́ття́ «костриця»
складне слово, утворене з основ тер(-ти) і міт- (пор. смі́ття́), букв. «те, що при терті (тіпанні) льону або конопель відмітається (відкидається)»;
менш переконливим є пов’язання (Дзендзелівський RKJ ŁTN 15, 159; Куркина Этимология 1974, 45) з термоси́ти (‹іє. *ter-m-);
помилковим є зіставлення (Bezlaj Eseji 130) з іє. *(s)ter- «ткати»;
п. [termicie, ciermicie] «костриця» (з укр.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
отреми́тє
«дрібні уламки»
термі́та
терміті́вка
«пізня курка, осіння курка»
те́рміть
«тс.»
термітьова́тий
«з великою кількістю костриці»
термітя́ча
«багато костриці»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| *ter-m- | індоєвропейська |
| *(s)ter- «ткати» | індоєвропейська |
| termicie «костриця» (з укр.) | польська |
| ciermicie «костриця» (з укр.) | польська |
| тер(-ти) (пор. смі́ття́) | українська |
| міт- (пор. смі́ття́) | українська |
| смі́ття́ | українська |
| термоси́ти (‹іє. *ter-m-) | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України