ТЕРМІТТЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
термі́ття́ «костриця»
складне слово, утворене з основ тер(-ти) і міт- (пор. смі́ття́), букв. «те, що при терті (тіпанні) льону або конопель відмітається (відкидається)»;
менш переконливим є пов’язання (Дзендзелівський RKJ ŁTN 15, 159; Куркина Этимология 1974, 45) з термоси́ти (‹іє. *ter-m-);
помилковим є зіставлення (Bezlaj Eseji 130) з іє. *(s)ter- «ткати»;
п. [termicie, ciermicie] «костриця» (з укр.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
отреми́тє
«дрібні уламки»
термі́та
терміті́вка
«пізня курка, осіння курка»
те́рміть
«тс.»
термітьова́тий
«з великою кількістю костриці»
термітя́ча
«багато костриці»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
*ter-m- | індоєвропейська |
*(s)ter- «ткати» | індоєвропейська |
termicie «костриця» (з укр.) | польська |
ciermicie «костриця» (з укр.) | польська |
тер(-ти) (пор. смі́ття́) | українська |
міт- (пор. смі́ття́) | українська |
смі́ття́ | українська |
термоси́ти (‹іє. *ter-m-) | українська |
посторо́нок «ремінь або мотузок, що з’єднує в упряжці хомут з орчиком»
очевидно, калька п. postronek, [postronk, pośtrzónek, postromek], яке, у свою чергу, є калькою ч. postranek «тс.», що могло виникнути на підставі свн. stranc «посторонок; мотузок, канат», нвн. Strang «тс.», спорідненого з дангл. streng, англ. string, дісл. strengr «мотузок, канат; ремінь», ірл. sreang «мотузок, канат», дірл. srengaim «тягну», лат. stringo «натягаю», лтс. stringt «ставати тугим, засихати», strangs «енергійний, бадьорий; мужній», внаслідок його зближення з ч. strana «сторона»;
менш переконливі інші пояснення походження слова: виведення його як праслов’янського утворення з псл. *po storně (›*postornъkъ) (Фасмер III 342; Brückner 432; Machek ESJČ 474; Holub–Kop. 287; Schuster-Šewc 1140–1141; Шахматов Очерк 155; Torbiörnsson II 73), пов’язання р. постро́мка із стре́мя (Преобр. II 114), етимологічне зближення з двн. stro(u)m «мотузок» та р. струна́ (Persson Beitr. 788, 891), з р. простере́ть (Petersson BSl. Wortst. 81), з укр. терміття, слн. заст. (s)termati «ткати» (Bezlaj Eseji 130);
р. постро́мка, [постро́нка, посторо́нка], бр. пастро́нак, ч. postranek, postraněk, слц. postranok, вл. нл. postronk;
Фонетичні та словотвірні варіанти
посторо́мок
посторо́нка
построма
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
string | англійська |
пастро́нак | білоруська |
postronk | верхньолужицька |
streng | давньоанглійська |
stro(u)m «мотузок» | давньоверхньонімецька |
srengaim «тягну» | давньоірландська |
strengr «мотузок, канат; ремінь» | давньоісландська |
sreang «мотузок, канат» | ірландська |
stringo «натягаю» | латинська |
stringt «ставати тугим, засихати» | латиська |
strangs «енергійний, бадьорий; мужній» | латиська |
postronk | нижньолужицька |
Strang «тс.» | нововерхньонімецька |
postronek | польська |
postronk | польська |
pośtrzónek | польська |
postromek | польська |
постро́мка | російська |
стре́мя | російська |
струна́ | російська |
простере́ть | російська |
постро́мка | російська |
постро́нка | російська |
посторо́нка | російська |
stranc «посторонок; мотузок, канат» | середньоверхньнімецька |
postranok | словацька |
терміття | українська |
postranek «тс.» | чеська |
strana «сторона» | чеська |
postranek | чеська |
postraněk | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України