ТЕРМІНОМ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
те́рмін «строк; [строк, на який віддають хлопчиків для навчання ремеслу Шейк, Нед; учень Нед]»
запозичення із середньолатинської мови;
слат. terminus «строк» походить від лат. terminus «пограничний (межовий) знак; закінчення, кінець, межа», спорідненого з дінд. tárati «переправляється (через)», tarantáḥ «море», хет. tarmaizzi «обмежує», гр. τέρμα «межовий стовп, кінець, край, межа», дангл. þurh «крізь, через», двн. durh «тс.»;
р. м. те́рмин, бр. тэ́рмін, п. вл. termin, ч. слц. слн. termín, схв. тѐрмūн;
Фонетичні та словотвірні варіанти
надтерміно́вий
терміно́вий
термінува́ти
«учитися певний час у ремісника»
термѣн
(1627)
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
тэ́рмін | білоруська |
termin | верхньолужицька |
τέρμα «межовий стовп, кінець, край, межа» | грецька |
þurh «крізь, через» | давньоанглійська |
durh «тс.» | давньоверхньонімецька |
tárati «переправляється (через)» | давньоіндійська |
tarantáḥ «море» | давньоіндійська |
terminus «пограничний (межовий) знак; закінчення, кінець, межа» | латинська |
те́рмин | македонська |
termin | польська |
те́рмин | російська |
тѐрмūн | сербохорватська |
terminus «строк» | середньолатинська |
termín | словацька |
termín | словенська |
tarmaizzi «обмежує» | хетська |
termín | чеська |
те́рмін «слово або словосполучення, яке точно позначає певне поняття в науці, техніці, мистецтві»
запозичення із середньолатинської мови;
слат. terminus «слово зі строго визначеним науковим поняттям» походить від лат. terminus «пограничний (межовий) знак; закінчення, кінець, межа»;
р. болг. м. те́рмин, бр. тэ́рмін, п. вл. termin, ч. слц. termín, схв. тѐрмūн, слн. têrmin, têrminus;
Фонетичні та словотвірні варіанти
термінований
термінува́ти
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
тэ́рмін | білоруська |
те́рмин | болгарська |
termin | верхньолужицька |
terminus «пограничний (межовий) знак; закінчення, кінець, межа» | латинська |
те́рмин | македонська |
termin | польська |
те́рмин | російська |
тѐрмūн | сербохорватська |
terminus «слово зі строго визначеним науковим поняттям» | середньолатинська |
termín | словацька |
têrmin | словенська |
têrminus | словенська |
termín | чеська |
хризалі́да «лялька в комах» (ент.)
запозичення з латинської мови;
лат. термін chrȳsallis, chrysallidis «лялька метелика золотого кольору» походить від гр. χρῡσαλλίς, род. в. χρῡσαλλίδος «тс.», пов’язаного з χρῡσός «золото», що вважається запозиченням у семітські мови з фінікійської, пор. фінік. ḥrṣ, ак. ḫurāṣu «золото», ассuр. ḫurāšu, гебр. ḥāruṣ «тс.», арам. сір. ḥará‘ «жовтий»;
у мікенських пам’ятках грецької мови від XV ст. до н. е. слово зафіксоване у формі kuruso;
р. хризали́да, бр. хрызалі́да, п. chryzalida, ч. chrysalidka, chrysalis;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ḫurāṣu «золото» | аккадська |
ḥará' «жовтий» | арамейська |
хрызалі́да | білоруська |
ḥāruṣ «тс.» | гебрайська |
χρῡσαλλίς | грецька |
термін | латинська |
слово | німецька |
chryzalida | польська |
хризали́да | російська |
chrysalidka | чеська |
chrysalis | чеська |
chrysallidis «лялька метелика золотого кольору» | ? |
χρῡσαλλίδος «тс.» | ? |
χρῡσαλλίδος «тс.» | ? |
χρῡσός «золото» | ? |
ḥrṣ | ? |
ḥrṣ | ? |
ḫurāšu | ? |
ḥará' «жовтий» | ? |
до | ? |
слово | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України