ТЕРМИ — ЕТИМОЛОГІЯ

те́рми «давньоримські громадські лазні; теплі та гарячі підземні води й джерела»

книжне запозичення з латинської мови;
лат. thermae «теплі джерела; теплі купальні» походить від гр. ϑέρμαι «тс.», мн. від ϑέρμη «тепло», пов’язаного з ϑερμός «теплий», спорідненим з дінд. gharmáḥ «спека», лат. formus «теплий», вірм. ǰerm «тс.», алб. zjarm «спека», нвн. warm «теплий», прус. gorme «спека», псл. *gērъ «жар», gorěti «горіти»;
р. те́рмы «терми», п. termy, terma, ч. termy «тс.», слц. termálny «термальний», болг. те́рми «терми», те́рма «тс.», м. термален «термальний», схв. терме «терми», терма, слн. têrma, têrme «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

терм «тс.»
терма́льний
те́рміка «учення про тепло»
термі́ст «фахівець з термічної обробки металу»
термі́стор (тех.)
термі́чний
Етимологічні відповідники

Слово Мова
zjarm «спека» албанська
те́рми «терми» болгарська
те́рма «тс.» болгарська
ǰerm «тс.» вірменська
ϑέρμαι «тс.» грецька
ϑέρμη «тепло» грецька
ϑερμός «теплий» грецька
gharmáḥ «спека» давньоіндійська
thermae «теплі джерела; теплі купальні» латинська
formus «теплий» латинська
термален «термальний» македонська
warm «теплий» нововерхньонімецька
termy польська
terma польська
*gērъ «жар» праслов’янська
gorěti «горіти» праслов’янська
gorme «спека» прусська
те́рмы «терми» російська
терме «терми» сербохорватська
терма сербохорватська
termálny «термальний» словацька
têrma «тс.» словенська
têrme «тс.» словенська
termy «тс.» чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України