ТЕРИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
Тере́за (жіноче ім’я)
запозичення з латинської мови;
лат. Thēresia загальноприйнятої етимології не має;
здебільшого пов’язується з гр. τήρησις «охорона, захист» або з ϑήραω «полюю» (Вл. імена 163; Петровский 207; Спр. личн. имен 525);
виводиться також (Klein 1603) від лат. Thērasia (‹гр. Θηρασίᾱ), назви двох острівців (біля островів Сицилія і Крит);
р. Тере́за, Тере́зия, бр. Тэрэ́за, п. Teresa, ч. Terezie, Tereza, слц. Terézia, Tereza, вл. Tereza, болг. Тере́за, м. Тереза, Терезиjа, схв. Тере́за, Тѐре̄зиjа, слн. Teréza;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Те́ня
Те́ра
Тере́зія
Тере́ня
Тере́ся
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Тэрэ́за | білоруська |
| Тере́за | болгарська |
| Tereza | верхньолужицька |
| τήρησις «охорона, захист» | грецька |
| ϑήραω «полюю» | грецька |
| Θηρασίᾱ | грецька |
| Thēresia | латинська |
| Thērasia (‹гр. Θηρασίᾱ) | латинська |
| Тереза | македонська |
| Терезиjа | македонська |
| Teresa | польська |
| Тере́за | російська |
| Тере́зия | російська |
| Тере́за | сербохорватська |
| Тѐре̄зиjа | сербохорватська |
| Terézia | словацька |
| Tereza | словацька |
| Teréza | словенська |
| Terezie | чеська |
| Tereza | чеська |
те́ре́н «Prunus spinоsa L.» (бот.)
іє. *(s)ter- «колюча стеблина, колючка»;
псл. *tьrnъ «колючка», споріднене з дінд. tṛ́ṇam «травинка, стеблинка», гр. τέρναξ «стебло кактуса», гот. þaúrnus «колючка», двн. thorn, dorn, нвн. Dorn, дангл. þorn, днн. англ. thorn «тс.», ірл. trāinīn «травинка, билинка»;
р. тёрн «терен», тёрен, бр. цёрн «тс.», др. търнъ «терен; колючка», п. cierń «колючка», ciernie «терня, терни», tarń «тс.», ч. trn «колючка», trní «терня, терни», слц. tŕň «колючка», tŕnie «терня, терни», вл. ćerń «колючка», нл. śerń «тс.», болг. трън «колючка; терен», м. трн, схв. тр̑н «тс.», слн. tŕn «колючка», стсл. трънъ «колючка; терновий кущ»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
дере́н
«терен»
дерні́вка
«тернівка»
обтерни́ти
«обгородити терном»
тер
«терен»
терени́на
«ягода терну»
тере́нний
«терновий»
тереня́к
«тернівка»
те́рінь
«терен»
терн
те́рнавка
«тернослива, Prunus insititia L.»
терне́нький
«зроблений з терну»
те́рненько
«терен»
терни́
терни́к
терни́на
«терен; одна ягідка терну; [дереза Мо, Ме]»
терни́стий
терни́ти
«обсаджувати, обгороджувати терном»
терни́ця
«деревце терну»
терні́вка
тернки́
«ягоди терну»
те́рно́
«ягода терну Г; терен ВеБ»
терно́вий
тернови́к
«лящ, який нереститься під час цвітіння терну»
тернови́на
«кущ терну»
терновник
«терен»
терно́к
«тс.»
терно́ха
«слива садова, Prunus domestica L.»
тернува́тий
«зарослий кущами терну»
тернь
«терен»
те́рня
тернявка
«тс.»
терня́к
«терновий кущ»
терня́нка
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| thorn «тс.» | англійська |
| цёрн «тс.» | білоруська |
| трън «колючка; терен» | болгарська |
| ćerń «колючка» | верхньолужицька |
| þaúrnus «колючка» | готська |
| τέρναξ «стебло кактуса» | грецька |
| þorn | давньоанглійська |
| thorn | давньоверхньонімецька |
| dorn | давньоверхньонімецька |
| tṛ́ṇam «травинка, стеблинка» | давньоіндійська |
| thorn «тс.» | давньонижньонімецька |
| търнъ «терен; колючка» | давньоруська |
| *(s)ter- «колюча стеблина, колючка» | індоєвропейська |
| trāinīn «травинка, билинка» | ірландська |
| трн | македонська |
| śerń «тс.» | нижньолужицька |
| Dorn | нововерхньонімецька |
| cierń «колючка»«терня, терни»«тс.» | польська |
| ciernie «колючка»«терня, терни»«тс.» | польська |
| tarń «колючка»«терня, терни»«тс.» | польська |
| *t<SUP>ь</SUP>rnъ «колючка» | праслов’янська |
| тёрн «терен» | російська |
| тёрен | російська |
| тр̑н «тс.» | сербохорватська |
| tŕň «колючка»«терня, терни» | словацька |
| tŕnie «колючка»«терня, терни» | словацька |
| tŕn «колючка» | словенська |
| трънъ «колючка; терновий кущ» | старослов’янська |
| trn «колючка»«терня, терни» | чеська |
| trní «колючка»«терня, терни» | чеська |
ти́рити «іти поспішаючи, не звертаючи ні на що і ні на кого уваги Па; гнати Си»
очевидно, пов’язане з болг. ти́ря «гнати, проганяти», те́рам «гнати, підганяти», м. тера «гнати, переслідувати», схв. те̏рати, слн. tírati, с.-цсл. тѣрати «тс.»;
р. [ты́рить] «поспішно йти»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
насте́рти
«закортіти»
насте́ртися
«домогтися»
насти́ра
настира́тися
«домагатися, наполягати»
насти́ритися
«набриднути»
насти́рливий
насти́рний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ти́ря «гнати, проганяти» | болгарська |
| те́рам «гнати, підганяти» | болгарська |
| тера «гнати, переслідувати» | македонська |
| ты́рить «поспішно йти» | російська |
| тѣрати «тс.» | сербо-церковнослов’янська |
| те̏рати | сербохорватська |
| tírati | словенська |
хроно́метр «точний переносний годинник»
запозичення із західноєвропейських мов (н. Сhronometer, фр. chronomètre, англ. chronometer), де слово утворено з компонентів chrono- від гр. χρόνος «час» і -metr від гр. μέτρον «мірило, міра»;
р. хроно́метр, бр. храно́метр, п. ч. chronometr, слц. chronometer, болг. хрономе́тър, м. хрономе́тор, схв. хро̀номе̄тар, хро̀номе̄тер, слн. krоnomåtаr;
Фонетичні та словотвірні варіанти
хронометра́ж
хронометражи́ст
хронометри́чний
хрономе́трія
хронометрува́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| храно́метр | білоруська |
| хрономе́тър | болгарська |
| χρόνος «час» | грецька |
| μέτρον «мірило, міра» | грецька |
| хрономе́тор | македонська |
| chronometr | польська |
| хроно́метр | російська |
| тар | сербохорватська |
| chronometer | словацька |
| krоnomåtаr | словенська |
| тер | українська |
| chronometr | чеська |
| chrono- | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України