ТЕРЗАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
терза́ти
псл. *tьr̥zati ‹ *tьr̥gati «смикати, рвати», пов’язане чергуванням голосних з *tъr̥gati «тс.»;
очевидно, споріднене з дінд. stṛháti «дробить», tṛnḗdhi «роздроблений, розбитий»;
виводиться від іє. *ter- «терти»;
р. терза́ть «терзати», др. тьрзати «смикати, рвати», болг. терза́я «терзаю», схв. тр̏зати «смикати, рвати», слн. tŕzati «смикати; здригатися», стсл. тръзати «смикати, рвати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
поте́рзувати
«сильно побити»
розте́рзаний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| терза́я «терзаю» | болгарська |
| stṛháti «дробить» | давньоіндійська |
| tṛnḗdhi «роздроблений, розбитий» | давньоіндійська |
| тьрзати «смикати, рвати» | давньоруська |
| *ter- «терти» | індоєвропейська |
| *t<SUP>ь</SUP>r̥zati «смикати, рвати» | праслов’янська |
| *t<SUP>ъ</SUP>r̥gati | праслов’янська |
| терза́ть «терзати» | російська |
| зати «смикати, рвати» | сербохорватська |
| tŕzati «смикати; здригатися» | словенська |
| тръзати «смикати, рвати» | старослов’янська |
| *t<SUP>ь</SUP>r̥gati «тс.» | ? |
трога́ти «торкатися, ворушити; непокоїти, набридати Нед, смикати»
єдиної етимології не має;
зіставляється з лтс. treksne «удар, поштовх», дісл. þreka «давити, тіснити», дангл. ðraku «натиск, насилля» (Mühl.–Endz. IV 230), з терза́ти, з лат. traho «тягти» (Горяев 376), з лат. tergeo, tergo «прати; чистити», гот. þairko «дірка» (Petr BB 18, 285);
р. тро́нуть виводиться з [тро́пнуть] «тупнути», а тро́гать пояснюється як результат впливу форми дви́гать (Vaillant Gr. comp. I 93);
існує припущення про виникнення дієслова в результаті фонетичної видозміни форми типу р. [торга́ть, то́ргнуть] «рвати, смикати», укр. то́ргати «смикати» (Mikkola Ursl. Gr. III 92);
р. тро́гать «торкатися; мацати; чіпати; непокоїти; викликати співчуття», бр. [тро́гаць] «чіпати», болг. тро́гвам «торкаю»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
трога́тельний
«зворушливий, захоплюючий»
(з рос.)
тро́га́ючий
«тс.»
трону́ти
«торкнутися; зворушити»
тро́нутися
«стати трохи ненормальним, психічно хворим»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| тро́гаць «чіпати» | білоруська |
| тро́гвам «торкаю» | болгарська |
| þairko «дірка» | готська |
| ðraku «натиск, насилля» | давньоанглійська |
| þreka «давити, тіснити» | давньоісландська |
| traho «тягти» | латинська |
| tergeo | латинська |
| tergo «прати; чистити» | латинська |
| treksne «удар, поштовх» | латиська |
| тро́нуть «тупнути» | російська |
| тро́пнуть «тупнути» | російська |
| тро́гать | російська |
| дви́гать | російська |
| торга́ть «рвати, смикати» | російська |
| то́ргнуть | російська |
| тро́гать «торкатися; мацати; чіпати; непокоїти; викликати співчуття» | російська |
| терза́ти | українська |
| то́ргати «смикати» | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України