ТЕРЕМКА — ЕТИМОЛОГІЯ
те́ре́м
очевидно, запозичення з грецької мови;
гр. τέρεμνον «хата, дім» виникло з τέραμνον «тс.», спорідненого з лат. trabs «колода, брус», дкімр. treb «житло», гот. þaúrp «маєток», двн. dorf «село», днн. thorp «тс.», лит. trobà «хата, дім»;
існує також припущення про спорідненість псл. *termъ з гр. τέρεμνον (Brückner 580; Kretschmer Glotta 24, 9–10; Ильинский Сб. Сумцову 371–372; ИОРЯС 23/1, 141–142; Frick BB 1, 171; Hofmаnn 359);
помилковим є зіставлення (Ramstedt 393; Львов Лексика ПВЛ 116–117) з кипч. tärmä «жіноча кімната», монг. terme, калм. termǝ «стіна»;
р. те́рем «терем», бр. це́рам «тс.», др. тєрємъ «високий будинок, палац; покров, балдахін; купол», п. terem «терем», ст. trzem «сіни», слц. terem «терем», болг. трем «тс.», м. трем «сіни; крита галерея», схв. трȇм «тс.», слн. [trẹ̑m] «навіс», стсл. трѣмъ «високий будинок, палац»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
теремо́вий
«будівельний?»
теремо́к
тере́н
«терем»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| це́рам «тс.» | білоруська |
| трем «тс.» | болгарська |
| þaúrp «маєток» | готська |
| τέρεμνον «хата, дім» | грецька |
| τέραμνον «тс.» | грецька |
| τέρεμνον | грецька |
| dorf «село» | давньоверхньонімецька |
| treb «житло» | давньокімрська |
| thorp «тс.» | давньонижньонімецька |
| тєрємъ «високий будинок, палац; покров, балдахін; купол» | давньоруська |
| termǝ «стіна» | калмицька |
| tärmä «жіноча кімната» | кипчацька |
| trabs «колода, брус» | латинська |
| trobà «хата, дім» | литовська |
| трем «сіни; крита галерея» | македонська |
| terme | монгольська |
| terem «терем» | польська |
| trzem «сіни» (ст.) | польська |
| *termъ | праслов’янська |
| те́рем «терем» | російська |
| трȇм «тс.» | сербохорватська |
| terem «терем» | словацька |
| trẹ̑m «навіс» | словенська |
| трѣмъ «високий будинок, палац» | старослов’янська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України