ТЕРЕМИ — ЕТИМОЛОГІЯ

те́ре́м

очевидно, запозичення з грецької мови;
гр. τέρεμνον «хата, дім» виникло з τέραμνον «тс.», спорідненого з лат. trabs «колода, брус», дкімр. treb «житло», гот. þaúrp «маєток», двн. dorf «село», днн. thorp «тс.», лит. trobà «хата, дім»;
існує також припущення про спорідненість псл. *termъ з гр. τέρεμνον (Brückner 580; Kretschmer Glotta 24, 9–10; Ильинский Сб. Сумцову 371–372; ИОРЯС 23/1, 141–142; Frick BB 1, 171; Hofmаnn 359);
помилковим є зіставлення (Ramstedt 393; Львов Лексика ПВЛ 116–117) з кипч. tärmä «жіноча кімната», монг. terme, калм. termǝ «стіна»;
р. те́рем «терем», бр. це́рам «тс.», др. тєрємъ «високий будинок, палац; покров, балдахін; купол», п. terem «терем», ст. trzem «сіни», слц. terem «терем», болг. трем «тс.», м. трем «сіни; крита галерея», схв. трȇм «тс.», слн. [trẹ̑m] «навіс», стсл. трѣмъ «високий будинок, палац»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

теремо́вий «будівельний?»
теремо́к
тере́н «терем»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
це́рам «тс.» білоруська
трем «тс.» болгарська
þaúrp «маєток» готська
τέρεμνον «хата, дім» грецька
τέραμνον «тс.» грецька
τέρεμνον грецька
dorf «село» давньоверхньонімецька
treb «житло» давньокімрська
thorp «тс.» давньонижньонімецька
тєрємъ «високий будинок, палац; покров, балдахін; купол» давньоруська
termǝ «стіна» калмицька
tärmä «жіноча кімната» кипчацька
trabs «колода, брус» латинська
trobà «хата, дім» литовська
трем «сіни; крита галерея» македонська
terme монгольська
terem «терем» польська
trzem «сіни» (ст.) польська
*termъ праслов’янська
те́рем «терем» російська
трȇм «тс.» сербохорватська
terem «терем» словацька
trẹ̑m «навіс» словенська
трѣмъ «високий будинок, палац» старослов’янська

те́рем «зарість»

очевидно, результат видозміни слова те́рен, терни́;
п. terem «тс.»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
terem «тс.» польська
те́рен українська
терни́ українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України