ТЕРЕБІЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
тереби́ти «очищати, оббирати; м’яти; термосити; жерти; [торочити; очищати поле від кущів, дерев]»
псл. *terbiti «чистити, очищати», утворене від основи *ter(-ti) «терти»;
реконструюється також (Варбот Этимология 1973, 24–27) звукова форма інфінітивної основи псл. *tor̥bati;
пор. гр. τρίβω «тру», лат. trībulum «молотильний волок, молотило», trībulo, -āre «давити»;
пов’язання з лат. carpo «вириваю, тереблю», гр. ϰάρπω «збираю врожай» (Мартынов Сл. и ие. аккомод. 74) недостатньо переконливе;
припущення про зв’язок з лат. trabs «колода, брус, балка», гот. þauŕp «маєток», двн. dоrf «селище», гр. τέρεμνον «хата, дім», лит. trobà «тс.» (Maringer IF 18, 215–216), а також з лит. tyras «чистий», лтс. tīrs «тс.» (Machek ESJČ 657–658) помилкові;
р. тереби́ть «смикати, термосити, торсати; теребити; м’яти, бгати; куйовдити; скубти», бр. церабі́ць «прочищати; чистити, обрізувати; теребити, смикати», др. тєрєбити «розчищати, корчувати», п. trzebić «винищувати; проріджувати, викорчовувати», ч. tříbit «очищати, просіювати; удосконалювати, відточувати», слц. tríbit’ «вправляти, виховувати», вл. trjebić «чистити, каструвати», нл. tŕebiś «чистити; корчувати; каструвати», болг. тре́бя «чистити, очищати», м. треби, схв. тре́бити «тс.», слн. trébiti «очищати, корчувати», цсл. трѣбити «чистити, корчувати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́теребіж
«вирубка»
втере́би́ти
«звільнити від лушпини, шкаралупи тощо, обібрати»
обтере́бити
«тс.»
отере́бини
«непотрібні залишки»
отере́бити
«звільнити від лушпини, шкаралупи, обібрати»
по́тереб'я
«покидьки, непотріб»
по́тереба
«щось розтерте (сіно тощо)»
по́теруб'є
«тс.»
про́тереб
«прорідження рослинності, розчищення якогось місця від лісу (дерев, кущів); місце, розчищене від лісу (дерев, кущів)»
про́теребок
«прочистка, прорубка лісу»
стере́бити
«звільнити від лушпини, шкаралупи, обібрати»
те́ре́б
«черево, пузо»
теребівля
«місце, очищене від кущів»
теребі́ж
«тс.»
теребі́й
«ненажера»
теребі́лка
«прилад, яким тереблять кукурудзу, квасолю»
тере́бка
«очистка плодів, овочів від лушпиння; лущіння кукурудзи, квасолі, гороху»
тере́бу́х
«тс.; качан кукурудзи з неповним зерном Гриц»
тере́бу́хи
«незрілі, виснажені черв’яками плоди, що падають»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| церабі́ць «прочищати; чистити, обрізувати; теребити, смикати» | білоруська |
| тре́бя «чистити, очищати» | болгарська |
| trjebić «чистити, каструвати» | верхньолужицька |
| þauŕp «маєток» | готська |
| τρίβω «тру» | грецька |
| ϰάρπω «збираю врожай» | грецька |
| τέρεμνον «хата, дім» | грецька |
| dоrf «селище» | давньоверхньонімецька |
| тєрєбити «розчищати, корчувати» | давньоруська |
| trībulum «молотильний волок, молотило» | латинська |
| trībulo | латинська |
| trībulāre «давити» | латинська |
| carpo «вириваю, тереблю» | латинська |
| trabs «колода, брус, балка» | латинська |
| tīrs «тс.» | латиська |
| trobà «тс.» | литовська |
| tyras «чистий» | литовська |
| треби | македонська |
| tŕebiś «чистити; корчувати; каструвати» | нижньолужицька |
| trzebić «винищувати; проріджувати, викорчовувати» | польська |
| *terbiti «чистити, очищати» | праслов’янська |
| *ter(-ti) «терти» | праслов’янська |
| *tor̥bati | праслов’янська |
| тереби́ть «смикати, термосити, торсати; теребити; м’яти, бгати; куйовдити; скубти» | російська |
| тре́бити «тс.» | сербохорватська |
| tríbit' «вправляти, виховувати» | словацька |
| trébiti «очищати, корчувати» | словенська |
| трѣбити «чистити, корчувати» | церковнослов’янська |
| tříbit «очищати, просіювати; удосконалювати, відточувати» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України