ТЕРАСА — ЕТИМОЛОГІЯ
тера́са
запозичення з французької мови;
фр. terrasse «земляний насип» виникло з пров. ст. terrassa, що походить від нар.-лат. *terrācea «тс.», пов’язаного з лат. terra «земля»;
р. терра́са, бр. тэра́са, п. ч. слц. вл. terasa, болг. м. тера́са, схв. тера̀са, слн. terása;
Фонетичні та словотвірні варіанти
притера́сний
терасува́ти
терасува́тий
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| тэра́са | білоруська |
| тера́са | болгарська |
| terasa | верхньолужицька |
| terra «земля» | латинська |
| тера́са | македонська |
| *terrācea «тс.» | народнолатинська |
| terasa | польська |
| terrassa (ст.) | провансальська |
| терра́са | російська |
| тера̀са | сербохорватська |
| terasa | словацька |
| terása | словенська |
| terrasse «земляний насип» | французька |
| terasa | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України