ТЕРАКОТОЮ — ЕТИМОЛОГІЯ
терако́та «випалена кольорова гончарна глина, а також художній виріб з неї»
запозичення з італійської мови;
іт. terracotta «випалена глина» складається зі слів terra «земля; глина», що походить від лат. terra «земля» і cotta «випалена», пов’язаного з дієсловом cuocere «варити, готувати; палити», що походить від лат. coquere «тс.», спорідненого з дінд. pácati «варить, пече, смажить», гр. πέσσω «печу, варю», тох. B papakṣu «варений», алб. pjek «печу», лит. kèpti «пекти», псл. *pekti «тс.»;
р. террако́та, бр. тэрако́та, п. ч. слц. terakota, болг. терако́та, слн. terakóta;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| pjek «печу» | албанська |
| тэрако́та | білоруська |
| терако́та | болгарська |
| πέσσω «печу, варю» | грецька |
| pácati «варить, пече, смажить» | давньоіндійська |
| terracotta «випалена глина» | італійська |
| terra «земля; глина» | італійська |
| cotta «випалена» | італійська |
| cuocere «варити, готувати; палити» | італійська |
| terra «земля» | латинська |
| coquere «тс.» | латинська |
| kèpti «пекти» | литовська |
| terakota | польська |
| *pekti «тс.» | праслов’янська |
| террако́та | російська |
| terakota | словацька |
| terakóta | словенська |
| terakota | чеська |
| B papakṣu «варений» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України