ТЕПЛИНЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
те́плий
псл. teplъ «теплий» (форма *toplъ виникла під впливом topiti), дієприкм. від *tepti «бути теплим», яке не збереглося в жодній із слов’янських мов;
споріднене з дінд. tápati «нагріває, нагрівається, горить», tápyati «тс.», tāpáyati «нагріває, розжарює», taptáḥ «розжарений, гарячий», taptám «жар», ав. tāpayeiti «нагріває», tafta- «запальний, гарячий», перс. tāftan «горіти, гріти, світити», лат. tepeo, -ēre «бути теплим», tepidus «теплий, теплуватий», Tepula aqua (назва водопроводу в Римі), тох. В. tsatsāpau «нагрітий», ірл. ten (‹*tepnos) «вогонь», té (‹*tepent-) «гарячий», алб. ftoh «охолоджую»;
іє. *tep- «бути теплим»;
р. тёплый, бр. цёплы, др. тєплъ, тєплыи, п. ciepły, ч. слц. teplý, вл. ćopły, нл. śopły, полаб. teplă, болг. то́пъл, м. топол, схв. то̏пао, слн. tópel, стсл. топлъ, теплъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
відте́пень
«відлига»
відте́плий
«відталий»
зате́пла
«поки тепло»
отепли́ти
оте́плювальний
оте́плювач
отте́плий
«розталий»
те́пінь
«море вогню; вологий теплий вітер; відлига»
те́плень
«теплий весняний вітер»
тепле́нький
тепле́сенький
тепли́на́
«місце, де вода не замерзає; [тепла погода]»
тепли́нь
«теплінь»
тепли́ня́
«тс.»
тепли́ти
тепли́ця
«оранжерея; [місце, де вода не замерзає Нед; приміщення для окоту овець Чаб; вирій»
тепличи́на
«піч»
тепли́чина
«місце, де вода не замерзає О; вирій»
тепли́чка
«піч»
тепли́чний
тепли́чник
теплівня́
«теплиця»
теплівщина
«жаркий пояс, тропічна країна»
теплі́ж
«підшерстя, шерстинки»
теплі́ти
теплі́шати
теплі́щати
«теплішати»
теплови́й
тепло́тний
«тепловий»
теплува́тий
теплу́шка
теплюшка
«піч»
тепля́к
«теплушка; [частина кошари Доп. УжДУ IV; теплий вітер]»
тепля́рня
«оранжерея»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| tāpayeiti «нагріває» | авестійська |
| tafta- «запальний, гарячий» | авестійська |
| ftoh «охолоджую» | албанська |
| цёплы | білоруська |
| то́пъл | болгарська |
| ćopły | верхньолужицька |
| tápati «нагріває, нагрівається, горить» | давньоіндійська |
| tápyati «тс.» | давньоіндійська |
| tāpáyati «нагріває, розжарює» | давньоіндійська |
| taptáḥ «розжарений, гарячий» | давньоіндійська |
| taptám «жар» | давньоіндійська |
| тєплъ | давньоруська |
| тєплыи | давньоруська |
| *tep- «бути теплим» | індоєвропейська |
| ten «вогонь» (‹*tepnos) | ірландська |
| *tepnos | ірландська |
| té | ірландська |
| *tepent- | ірландська |
| tepeo | латинська |
| tepēre «бути теплим» | латинська |
| tepidus «теплий, теплуватий» | латинська |
| Tepula aqua | латинська |
| топол | македонська |
| śopły | нижньолужицька |
| tāftan «горіти, гріти, світити» | перська |
| teplă | полабська |
| ciepły | польська |
| teplъ «теплий» (форма *toplъ виникла під впливом topiti) | праслов’янська |
| *tepti «бути теплим» | праслов’янська |
| *toplъ | праслов’янська |
| topiti | праслов’янська |
| тёплый | російська |
| то̏пао | сербохорватська |
| teplý | словацька |
| tópel | словенська |
| топлъ | старослов’янська |
| теплъ | старослов’янська |
| tsatsāpau «нагрітий» | тохарська В |
| teplý | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України