ТЕПЛИНЯ — ЕТИМОЛОГІЯ

те́плий

псл. teplъ «теплий» (форма *toplъ виникла під впливом topiti), дієприкм. від *tepti «бути теплим», яке не збереглося в жодній із слов’янських мов;
споріднене з дінд. tápati «нагріває, нагрівається, горить», tápyati «тс.», tāpáyati «нагріває, розжарює», taptáḥ «розжарений, гарячий», taptám «жар», ав. tāpayeiti «нагріває», tafta- «запальний, гарячий», перс. tāftan «горіти, гріти, світити», лат. tepeo, -ēre «бути теплим», tepidus «теплий, теплуватий», Tepula aqua (назва водопроводу в Римі), тох. В. tsatsāpau «нагрітий», ірл. ten (‹*tepnos) «вогонь», té (‹*tepent-) «гарячий», алб. ftoh «охолоджую»;
іє. *tep- «бути теплим»;
р. тёплый, бр. цёплы, др. тєплъ, тєплыи, п. ciepły, ч. слц. teplý, вл. ćopły, нл. śopły, полаб. teplă, болг. то́пъл, м. топол, схв. то̏пао, слн. tópel, стсл. топлъ, теплъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

відте́пень «відлига»
відте́плий «відталий»
зате́пла «поки тепло»
отепли́ти
оте́плювальний
оте́плювач
отте́плий «розталий»
те́пінь «море вогню; вологий теплий вітер; відлига»
те́плень «теплий весняний вітер»
тепле́нький
тепле́сенький
тепли́на́ «місце, де вода не замерзає; [тепла погода]»
тепли́нь «теплінь»
тепли́ня́ «тс.»
тепли́ти
тепли́ця «оранжерея; [місце, де вода не замерзає Нед; приміщення для окоту овець Чаб; вирій»
тепличи́на «піч»
тепли́чина «місце, де вода не замерзає О; вирій»
тепли́чка «піч»
тепли́чний
тепли́чник
теплівня́ «теплиця»
теплівщина «жаркий пояс, тропічна країна»
теплі́ж «підшерстя, шерстинки»
теплі́ти
теплі́шати
теплі́щати «теплішати»
теплови́й
тепло́тний «тепловий»
теплува́тий
теплу́шка
теплюшка «піч»
тепля́к «теплушка; [частина кошари Доп. УжДУ IV; теплий вітер]»
тепля́рня «оранжерея»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
tāpayeiti «нагріває» авестійська
tafta- «запальний, гарячий» авестійська
ftoh «охолоджую» албанська
цёплы білоруська
то́пъл болгарська
ćopły верхньолужицька
tápati «нагріває, нагрівається, горить» давньоіндійська
tápyati «тс.» давньоіндійська
tāpáyati «нагріває, розжарює» давньоіндійська
taptáḥ «розжарений, гарячий» давньоіндійська
taptám «жар» давньоіндійська
тєплъ давньоруська
тєплыи давньоруська
*tep- «бути теплим» індоєвропейська
ten «вогонь» (‹*tepnos) ірландська
*tepnos ірландська
ірландська
*tepent- ірландська
tepeo латинська
tepēre «бути теплим» латинська
tepidus «теплий, теплуватий» латинська
Tepula aqua латинська
топол македонська
śopły нижньолужицька
tāftan «горіти, гріти, світити» перська
teplă полабська
ciepły польська
teplъ «теплий» (форма *toplъ виникла під впливом topiti) праслов’янська
*tepti «бути теплим» праслов’янська
*toplъ праслов’янська
topiti праслов’янська
тёплый російська
то̏пао сербохорватська
teplý словацька
tópel словенська
топлъ старослов’янська
теплъ старослов’янська
tsatsāpau «нагрітий» тохарська В
teplý чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України