ТЕОФІЛІ — ЕТИМОЛОГІЯ

Феофі́л (чоловіче ім’я)

запозичення з грецької мови;
гр. Θεόφιλης «улюбленець Божий, угодний Богові» утворене з основ слів ϑεός «Бог» і φίλεω «люблю», φίλος «улюблений, любий, дорогий; друг, приятель»;
р. Феофи́л, бр. Феафі́л, др. Θеофилъ, п. слц. Teofil, болг. Тео́фил, м. Теофил, схв. Теофил, слн. Teofíl, стсл. Феофилъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

Θеофілъ «б(о)гоприятный» (1627)
Теофі́л
Теофі́ла
Теофі́лія
Тофі́ль
Феофі́ла (жіноче ім’я)
Фі́лько
Фі́ля
Етимологічні відповідники

Слово Мова
Феафі́л білоруська
Тео́фил болгарська
Θεόφιλης «улюбленець Божий, угодний Богові» грецька
ϑεός «Бог» грецька
φίλεω «люблю» грецька
φίλος «улюблений, любий, дорогий; друг, приятель» грецька
Θеофилъ давньоруська
Теофил македонська
Teofil польська
Феофи́л російська
Теофил сербохорватська
Teofil словацька
Teofíl словенська
Феофилъ старослов’янська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України