ТЕОЛОГІЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
теоло́гія
запозичення з латинської мови;
лат. theologia «теологія» походить від гр. ϑεολογίᾱ «наука про богів, дослідження про богів», утвореного з основи ϑεός «бог» і -λογίᾱ «наука», пов’язаного з λόγος «слово»;
р. болг. теоло́гия, бр. тэало́гія, п. teologia, ч. teologie, слц. teológia, вл. teologija, м. теологиjа, схв. теоло̀гиjа, слн. teologíja;
Фонетичні та словотвірні варіанти
тео́лог
теологі́чний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| тэало́гія | білоруська |
| теоло́гия | болгарська |
| teologija | верхньолужицька |
| ϑεολογίᾱ «наука про богів, дослідження про богів» | грецька |
| -λογίᾱ «наука» | грецька |
| λόγος «слово» | грецька |
| theologia «теологія» | латинська |
| теологиjа | македонська |
| teologia | польська |
| теоло́гия | російська |
| теоло̀гиjа | сербохорватська |
| teológia | словацька |
| teologíja | словенська |
| teologie | чеська |
морфоло́гія «вчення про будову і форму організмів, речовин; розділ граматики, що вивчає будову слова»
слн. morfologíja;
запозичення з німецької мови;
нім. Morphologíe утворено Й. В. Гете (1817) з основ слів гр. μορφή «форма» і λόγος «вчення» за зразком таких назв, як біоло́гія (нім. Biologíe), теоло́гія (Theologíe) та ін;
р. болг. морфоло́гия, бр. морфало́гія, п. morfologia, ч. morfologie, слц. morfológia, вл. morfologija, м. морфологија, схв. морфолòгија;
Фонетичні та словотвірні варіанти
морфо́лог
морфологі́чний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| морфало́гія | білоруська |
| морфоло́гия | болгарська |
| morfologija | верхньолужицька |
| μορφή «форма» | грецька |
| морфологија | македонська |
| Morphologíe | німецька |
| morfologia | польська |
| морфоло́гия | російська |
| морфолòгија | сербохорватська |
| morfológia | словацька |
| morfologie | чеська |
| Гете (1817) | ? |
| Гете (1817) | ? |
| λόγος «вчення» | ? |
| біоло́гія (нім. Biologíe) | ? |
| теоло́гія | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України