ТЕОЛОГІЧНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
теоло́гія
запозичення з латинської мови;
лат. theologia «теологія» походить від гр. ϑεολογίᾱ «наука про богів, дослідження про богів», утвореного з основи ϑεός «бог» і -λογίᾱ «наука», пов’язаного з λόγος «слово»;
р. болг. теоло́гия, бр. тэало́гія, п. teologia, ч. teologie, слц. teológia, вл. teologija, м. теологиjа, схв. теоло̀гиjа, слн. teologíja;
Фонетичні та словотвірні варіанти
тео́лог
теологі́чний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| тэало́гія | білоруська |
| теоло́гия | болгарська |
| teologija | верхньолужицька |
| ϑεολογίᾱ «наука про богів, дослідження про богів» | грецька |
| -λογίᾱ «наука» | грецька |
| λόγος «слово» | грецька |
| theologia «теологія» | латинська |
| теологиjа | македонська |
| teologia | польська |
| теоло́гия | російська |
| теоло̀гиjа | сербохорватська |
| teológia | словацька |
| teologíja | словенська |
| teologie | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України