ТЕМНЯТЬ — ЕТИМОЛОГІЯ
те́мний
псл. tьmьnъ «темний», похідне від tьma «тьма, відсутність світла»;
пор. ірл. temen «темний»;
р. тёмный, бр. цëмны, др. тьмьнъ, тьмьныи, п. ciemny, ч. слц. temný, вл. ćěmny, нл. śamny, болг. тъ́мен, м. темен, схв. та́ман, слн. temèn, стсл. тьмьнъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вте́мну
зате́мна
«у темряві, в потемках, уночі»
зате́мнювати
отемні́ти
отемня́ти
по́темки
по́темний
по́темну
по́темок
при́темком
прите́мнений
притемні́лий
прите́мнювати
притемня́ти
стемні́лий
сутемний
«дуже темний, майже чорний»
те́мен
«темний»
теме́нний
«тс.»
те́мінь
те́мна
темна́вий
те́мни́к
«погріб, винний льох; утеплене приміщення для зимування бджіл СУМ; [кошара До; темниця Куз; сліпий Нед]»
темни́на́
темни́ти
темни́ця
темнича́р
«тюремщик»
темни́чний
темни́чник
«тс.»
те́мні́ти
темні́шати
те́мнося
«темно»
темнота́
те́мнощі
темнува́тий
темну́ля
«корова темного кольору»
темню́чо
«дуже темно»
темня́
«темінь, морок»
те́мнява
«сутінок»
темня́вий
«напівтемний; каштановий»
темо́к
(у виразі [в темку́] «в потемках»)
упо́темку
«у закритому від світла місці»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| цëмны | білоруська |
| тъ́мен | болгарська |
| ćěmny | верхньолужицька |
| тьмьнъ | давньоруська |
| тьмьныи | давньоруська |
| temen «темний» | ірландська |
| темен | македонська |
| śamny | нижньолужицька |
| ciemny | польська |
| tьmьnъ «темний» | праслов’янська |
| tьma «тьма, відсутність світла» | праслов’янська |
| тёмный | російська |
| та́ман | сербохорватська |
| temný | словацька |
| temèn | словенська |
| тьмьнъ | старослов’янська |
| temný | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України