ТЕЛЕФОНУВАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
телефо́н
запозичення з французької мови;
фр. téléphone утворене вченим Сюдре (1834 р.) з гр. τη̃λε «далеко» і φωνή «звук; голос»;
р. болг. м. телефо́н, бр. тэлефо́н, п. ч. вл. telefon, слц. слн. telefón, схв. телѐфо̄н;
Фонетичні та словотвірні варіанти
телефона́т
«телефонна розмова»
телефоніза́ція
телефонізува́ти
телефоні́ст
телефоні́чний
«телефонний»
телефоні́я
телефонува́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| тэлефо́н | білоруська |
| телефо́н | болгарська |
| telefon | верхньолужицька |
| τη̃λε «далеко» | грецька |
| φωνή «звук; голос» | грецька |
| телефо́н | македонська |
| telefon | польська |
| телефо́н | російська |
| телѐфо̄н | сербохорватська |
| telefón | словацька |
| telefón | словенська |
| téléphone (1834 р.) | французька |
| telefon | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України