ТЕЛЕГРАФІСТ — ЕТИМОЛОГІЯ
телегра́ф
запозичення з французької мови;
фр. télégraphe утворене дипломатом А.Ф. Міо де Меліто (1762–1841) з гр. τη̃λε «далеко» і γράφω «пишу»;
р. болг. телегра́ф, бр. тэлегра́ф, п. ч. слц. вл. нл. telegraf, м. телеграф, схв. телѐграф, слн. telegráf;
Фонетичні та словотвірні варіанти
теле
телеграфі́ст
телеграфі́я
телеграфува́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| тэлегра́ф | білоруська |
| телегра́ф | болгарська |
| telegraf | верхньолужицька |
| τη̃λε «далеко» | грецька |
| γράφω «пишу» | грецька |
| телеграф | македонська |
| telegraf | нижньолужицька |
| telegraf | польська |
| телегра́ф | російська |
| телѐграф | сербохорватська |
| telegraf | словацька |
| telegráf | словенська |
| télégraphe | французька |
| telegraf | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України