ТЕВТОН — ЕТИМОЛОГІЯ
тевто́н
запозичення з латинської мови;
лат. Teutoni, Teutonēs (мн.) «тевтони» є назвою германського походження, спорідненою з гот. þiuda «народ» і, далі, з дірл. tuoth, лит. tautà «тс.», прус. tauto «країна»;
р. тевто́н, бр. тэўто́н, п. ч. Teuton, слц. Teutón, болг. тевто́нец, схв. Тевтонац, слн. Tevton;
Фонетичні та словотвірні варіанти
тевто́нство
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| тэўто́н | білоруська |
| тевто́нец | болгарська |
| þiuda «народ» | готська |
| tuoth | давньоірландська |
| Teutonēs | латинська |
| Teutoni | латинська |
| tautà «тс.» | литовська |
| Teuton | польська |
| tauto «країна» | прусська |
| тевто́н | російська |
| Тевтонац | сербохорватська |
| Teutón | словацька |
| Tevton | словенська |
| Teuton | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України