ТВЕРЕЗІЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
твере́зий
псл. *terzvъ «тверезий»;
можливо, споріднене з дінд. tṛ́ṣyati «прагне», tṛṣúḥ «спраглий», tṛṣṭáḥ «сухий», гр. τέρσω «сушу», лат. torreo «тс.», дісл. þorsti «спрага», двн. thurst, гот. þaúrstei «тс.», þaúrsjan «бути спраглим»;
іє. *ters- «сохнути»;
у такому разі первісне значення – «спраглий»;
наявність z у слов’янській формі, можливо, зумовлена впливом основи rězvъ (рос. ре́звый «жвавий, рухливий, бистрий»), а зміна *tеrzvъ на *tvеrzъ (укр. твере́зий) – впливом основи *tvьr̥dъ «твердий» (Брандт РФВ 25, 27);
малообґрунтованими є зіставлення з гр. ταρχύω «ховаю, хороню» (Petersson Vgl. sl. Wortst. 51–52), з дат. ст. edrugh «тверезий», двн. urtruct, дангл. gedréоg «тс.» (Machek ESJČ 589), з псл. tьr̥zati «терзати» (Черных II 260), а також пов’язання зі стережу́, сто́рож (Ильинский ИОРЯС 23/1, 136);
р. тре́звый, [тверё́зый], бр. цвяро́зы, [цере́звы], др. трѣзвыи, п. trzeźwy, ч. střízlivý, ст. střiezvý, слц. triezvy, вл. strózby, нл. strozbny, болг. трезв, м. трезен, схв. тре́зан, слн. trézen, trézev, стсл. трѣзвъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
витвере́зливий
витверезни́й
витвере́зник
потве́резу
«у тверезому стані»
твереза́тися
«опам’ятатися»
твере́зи́ти
тверезі́ти
тверезі́шати
тверезя́ка
«людина, що не п’є, твереза людина»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
цвяро́зы | білоруська |
цере́звы | білоруська |
трезв | болгарська |
strózby | верхньолужицька |
þaúrstei «тс.» | готська |
þaúrsjan «бути спраглим» | готська |
τέρσω «сушу» | грецька |
ταρχύω «ховаю, хороню» | грецька |
gedréоg «тс.» | давньоанглійська |
thurst | давньоверхньонімецька |
urtruct | давньоверхньонімецька |
tṛ́ṣyati «прагне» | давньоіндійська |
tṛṣúḥ «спраглий» | давньоіндійська |
tṛṣṭáḥ «сухий» | давньоіндійська |
þorsti «спрага» | давньоісландська |
трѣзвыи | давньоруська |
edrugh «тверезий» (ст.) | датська |
*ters- «сохнути» | індоєвропейська |
torreo «тс.» | латинська |
трезен | македонська |
strozbny | нижньолужицька |
trzeźwy | польська |
*terzvъ «тверезий» | праслов’янська |
rězvъ | праслов’янська |
*tv<SUP>ь</SUP>r̥dъ «твердий» (укр. твере́зий)(Брандт РФВ 25, 27) | праслов’янська |
*tеrzvъ | праслов’янська |
*tvеrzъ | праслов’янська |
t<SUP>ь</SUP>r̥zati «терзати» | праслов’янська |
ре́звый | російська |
тре́звый | російська |
тверё́зый | російська |
тре́зан | сербохорватська |
triezvy | словацька |
trézen | словенська |
trézev | словенська |
трѣзвъ | старослов’янська |
твере́зий | українська |
стережу́ | українська |
сто́рож | українська |
střízlivý | чеська |
střiezvý (ст.) | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України