ТАХЛЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
та́фля «шибка; плита»
через польську мову запозичено з німецької;
нвн. Táfel «дошка, плита» (свн. tavel(e), двн. tavala, tabala) зводиться до лат. tabula «тс.»;
форма та́хля виникла з [та́фля], можливо, під впливом ка́хля;
п. tafla «тахля; кахля; плита; лист», вл. tafla «плита»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
тафе́льник
«робітник, що виготовляє скляні листи»
тафлюва́ти
«вставляти шибки; робити щось суцільне із шматків, облицьовувати»
та́хля
«кахель, кахля; квадрат; [шибка]»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| tafla «плита» | верхньолужицька |
| tavala | давньоверхньонімецька |
| tabala | давньоверхньонімецька |
| tabula «тс.» | латинська |
| Táfel «дошка, плита» (свн. tavel(e) | нововерхньонімецька |
| tafla «тахля; кахля; плита; лист» | польська |
| tavel(e) | середньоверхньнімецька |
| та́хля | українська |
| та́фля | українська |
| ка́хля | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України