ТАФТУ — ЕТИМОЛОГІЯ
та́фта́
запозичене з французької мови;
фр. taffetas «тафта», як і іт. taffetà «тс.», походить від перс. tāftah «тканина», букв. «тканий», утвореного від tāftan «ткати, прясти»;
у староросійську мову (р. ст. тафта) було запозичене з перської давніше через східне посередництво (Огиенко 29; Срезн. III 982);
р. бр. болг. тафта́, п. tafta, ч. слц. taft, нл. tafаn, м. тафт, схв. тафт, слн. táft;
Фонетичні та словотвірні варіанти
тафт
«тафта»
та́фти́чка
(зменш. від тафта)
тафтя́ни́й
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| тафта́ | білоруська |
| тафта́ | болгарська |
| taffetà «тс.» | італійська |
| тафт | македонська |
| tafаn | нижньолужицька |
| tāftah «тканина» | перська |
| tāftan «ткати, прясти» | перська |
| tafta | польська |
| тафта (ст.) | російська |
| тафта́ | російська |
| тафт | сербохорватська |
| taft | словацька |
| táft | словенська |
| taffetas «тафта» | французька |
| taft | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України