ТАТЬ — ЕТИМОЛОГІЯ
тать «злодій»
запозичення із церковнослов’янської мови;
цсл. стсл. тать «злодій», як і нл. taś, схв. та̑т, слн. tát «тс.», походить від псл. tаtь «тс.», утвореного за допомогою суфікса -tь від того самого кореня, що й tajiti «таїти»;
споріднене з дінд. tāyúḥ «злодій», ав. tāyu- «тс.», tāyа- «крадіжка», гр. τητάω «грабую», хет. tajezzi, tajazzi «краде», дірл. tāid «злодій»;
припущення (Šachmаtov AfSlPh 33, 92) про запозичення з кельтських мов необґрунтоване;
р. др. тать;
Фонетичні та словотвірні варіанти
татьба́
«крадіжка, грабунок»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| tāyu- «тс.» | авестійська |
| tāyа- «крадіжка» | авестійська |
| τητάω «грабую» | грецька |
| tāyúḥ «злодій» | давньоіндійська |
| tāid «злодій» | давньоірландська |
| тать | давньоруська |
| taś | нижньолужицька |
| tаtь «тс.» | праслов’янська |
| -tь (суф.) | праслов’янська |
| tajiti «таїти» | праслов’янська |
| тать | російська |
| та̑т | сербохорватська |
| tát «тс.» | словенська |
| тать «злодій» | старослов’янська |
| tajezzi | хетська |
| tajazzi «краде» | хетська |
| тать «злодій» | церковнослов’янська |
тадь «адже, так Шейк, Нед, ВеУг; отож О»
результат скорочення [та́дьже] «адже» Шейк, що є варіантом [та́дже] «тс.» Шейк, утвореного внаслідок злиття та і адже́;
Фонетичні та словотвірні варіанти
тат
«адже»
тать
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| та́дьже «адже» | українська |
| та́дже «тс.» | українська |
| та | українська |
| адже́ | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України