ТАРХАН — ЕТИМОЛОГІЯ

запозичення з тюркських мов;

здебільшого виводиться безпосередньо від тат. таракан;

пов’язується (Räsänen ZfSlPh 20, 448) з чув. tar-aqan «утікач, той, що рятується втечею», і далі, з тюрк. täz- «утікати»;

зіставляється також (Дмитриев 545) з чаг. тарка- // тара- «розповзатися, розлазитися» як таке, що означає букв. «той, що розповзається в усі боки»;

виводиться також (Добродомов РР 1970/6, 98–100) від почесного титула др. торхан, тархан, що походить від дтюрк. тарķан;

сумнівним є зв’язок з п. karaczan «таракан», [karakan] «тс.» (Brückner 565; Mikl. EW 347; Mikkolа Berühr. 168);

р. бр. тарака́н, п. tarakan, ч. tarakán;