ТАРПАН — ЕТИМОЛОГІЯ
тарпа́н «дикий кінь, Equus gmelini Ant.» (зоол.)
через російське посередництво запозичено з киргизької мови;
кирг. тарпан «дикий кінь; кінь, що не терпить на собі вершника» споріднене з каз. тарпан «норовистий кінь», тарпы «бити передніми ногами»;
р. бр. тарпа́н, п. ч. tarpan, болг. тарпан, слн. tárpan;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| тарпа́н | білоруська |
| тарпан | болгарська |
| тарпан «норовистий кінь» | казахська |
| тарпы «бити передніми ногами» | казахська |
| тарпан «дикий кінь; кінь, що не терпить на собі вершника» | киргизька |
| tarpan | польська |
| тарпа́н | російська |
| tárpan | словенська |
| tarpan | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України