ТАРАРАМ — ЕТИМОЛОГІЯ
тарара́ (вигук, що передає крик курки)
звуконаслідувальне утворення;
р. [тарара́, тарары́] «пусте базікання», [тарары́кать] «базікати, говорити дурниці; розмовляти і жартувати», тарара́м «тарарам», бр. [тарара́] «барабанний бій; багатомовна балаканина», тарара́м «тарарам», п. tаrara «вигук, що наслідує звук сурм»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
тарара́кати
«видавати звук тарара; повторювати одне й те саме; говорити дурниці»
тарара́м
«буча, галас»
таркота́ти
«кудкудакати»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| тарара́ «барабанний бій; багатомовна балаканина» | білоруська |
| тарара́м «тарарам» | білоруська |
| tаrara «вигук, що наслідує звук сурм» | польська |
| тарара́ | російська |
| тарары́ «пусте базікання» | російська |
| тарары́кать «базікати, говорити дурниці; розмовляти і жартувати» | російська |
| тарара́м «тарарам» | російська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України