ТАРАНТУЛ — ЕТИМОЛОГІЯ
тара́нтул «великий отруйний павук, Lycosa Latr.» (ент.)
запозичення із середньолатинської мови;
слат. tarantula «тарантул» походить від іт. tarantola «тс.», утвореного від назви міста Taranto (з лат. Tarentum), в околицях якого поширений цей павук;
р. бр. тара́нтул, п. слц. tarantula, ч. tarantula, болг. таранту́ла, схв. тара̀нтула, слн. tarantéla;
Фонетичні та словотвірні варіанти
тара́нтля
«тс.»
тара́нту́ла
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| тара́нтул | білоруська |
| таранту́ла | болгарська |
| tarantola «тс.» | італійська |
| Taranto | італійська |
| Tarentum | латинська |
| tarantula | польська |
| тара́нтул | російська |
| тара̀нтула | сербохорватська |
| tarantula «тарантул» | середньолатинська |
| tarantula | словацька |
| tarantéla | словенська |
| tarantula | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України