ТАРАНКИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
тара́ня «Rutilus rutilus (Lenciscus) heckeli Nordm.; [чорноморсько-азовський рибець, Vimba vimba vimba n. carinata Pall.]» (іхт.)
очевидно, запозичення з тюркських мов;
пор. каз. тыран «лящ»;
р. тара́нь «тараня», бр. тара́н, п. tarań «тс.», ч. слц. [taran] «рибець», болг. таран «тараня»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
тара́н
«тараня»
тарани́
тарани́на
«одна тараня Г; м’ясо тарані Шейк»
тара́нка
«тс.»
тара́нни́к
«тс.; [лящ, Abramis brama L. Шейк, Нед]»
тарану́ха
«тараня»
тара́нь
тара́нька
тара́нячий
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| тара́н | білоруська |
| таран «тараня» | болгарська |
| тыран «лящ» | казахська |
| tarań «тс.» | польська |
| тара́нь «тараня» | російська |
| taran «рибець» | словацька |
| taran «рибець» | чеська |
тараре́нька «залізний хомутик, яким скріплюється вісь, подушка і підосники у возі; хомутик на возовій осі, який запобігає витоку мазі і запиленню її»
запозичення з німецької мови;
нвн. Teerring (с.-г.) «дігтярне кільце», заст. «дігтярне кільце на осі воза» складається зі слів Teer «дьоготь, смола», спорідненого з дісл. tjara, дангл. teoru «тс.», trēо «дерево», гот. triu, псл. *dervo «тс.», і Ring «круг; кільце»;
бр. [тарды́нка] «обручик, який набивається на колодку колеса», п. [trarynki] «кільця, якими насад у возі прикріплюється до осі»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
тара́нка
тарари́нка
тарари́нька
та́ринок
тару́нкі
«тс.»
терере́нька
терери́нька
тради́нка
трайри́нок
«стрем’янка, що з’єднує вісь з насадом»
трара́нок
трари́нок
тре́ринок
три́нка
трири́нки
«тс.»
трори́нка
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| тарды́нка «обручик, який набивається на колодку колеса» | білоруська |
| triu | готська |
| teoru «тс.» | давньоанглійська |
| trēо «дерево» | давньоанглійська |
| tjara | давньоісландська |
| Teerring «дігтярне кільце» (с.-г.) | нововерхньонімецька |
| Teer «дьоготь, смола» | нововерхньонімецька |
| Ring «круг; кільце» | нововерхньонімецька |
| trarynki «кільця, якими насад у возі прикріплюється до осі» | польська |
| *dervo «тс.» | праслов’янська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України