ТАРАБАН — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
тараба́н «барабан; [брязкальце, що чіпляється тварині при бездоглядному випасанні в лісі Л]»
запозичення з татарської мови;
до тат. дарабан «барабан» зводиться також укр. бараба́н;
р. [тарабан] «барабан», тараба́нить «тарабанити», бр. тараба́ніць «тс.», п. taraban «великий турецький барабан», tarabanić «тарабанити»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
тараба́йка
«тс.»
тарабане́ць
«барабанщик»
тараба́нити
«торохтіти; [теревенити Нед]»
тараба́нщик
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
тараба́ніць «тс.» | білоруська |
taraban «великий турецький барабан»«тарабанити» | польська |
tarabanić «великий турецький барабан»«тарабанити» | польська |
тарабан «барабан» | російська |
тараба́нить «тарабанити» | російська |
дарабан «барабан» | татарська |
бараба́н | українська |
балабан «гадючник шестипелюстковий, Filipendula hexapetala Gilib.; перстач, Potentilla tormentilla Schr.» (бот.)
неясне;
Фонетичні та словотвірні варіанти
балабанка
«гадючник шестипелюстковий»
талабан
талбан
тарабан
тарлабан
«тс.»
бараба́н
через російську мову запозичено з татарської;
тат. дарабан, яке має в українській і польській мовах ближчий відповідник тараба́н (taraban), зазнало в російській мові асимілятивної зміни початкового д на б;
менш імовірний зв’язок з тур. balaban «тс.», яке походить з перської мови (Горяев 11; Mikl. TEI, Nachtr. l, 10; 2, 81), або з перс. baland «високий» і bang «звук» (Корш у Преобр. І 16);
р. бр. болг. бараба́н, п. [baraban] (з укр.), м. барабан;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бараба́нити
бараба́нчик
бараба́нщик
барабанъ
(XVII ст.)
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
бараба́н | білоруська |
бараба́н | болгарська |
барабан | македонська |
baland «високий» | перська |
baraban (з укр.) | польська |
бараба́н | російська |
дарабан | татарська |
balaban «тс.» | турецька |
тараба́н (taraban) | ? |
bang «звук» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України