ТАНКИ — ЕТИМОЛОГІЯ

танк

запозичення з англійської мови;
англ. tank «водойма; резервуар, цистерна, бак; бойова броньована машина» походить від гінді tānkh «водойма; резервуар, цистерна, бак», що зводиться до дінд. taḍāgam «став, водойма»;
назва перенесена на бойові броньовані машини у зв’язку з тим, що англійці, уперше виготовивши бронемашини в 1915 p., для маскування накривали їх брезентовими чохлами з написом Tank, тобто «цистерна, бак»;
помилковим є виведення англ. tank «бойова бронемашина» від імені інженера-винахідника Танка (Фасмер IV 19; Holub–Kop. 379; Kluge–Götze 611; Lokotsch 159), а англ. tank «водойма; резервуар, цистерна, бак» – з сангл. stanc «став, водойма» (Фасмер IV 19; Holub–Lyer 477; Holthausen EW 200; Kluge–Götze 611; Falk-Torp 1246) або порт. tanque «став» (Акуленко 141; Kopaliński 958);
р. бр. болг. танк, п. ч. слц. вл. tank, м. тенк, схв. те̏нк, та̏нк, слн. tánk;
Фонетичні та словотвірні варіанти

танке́тка
танкі́ст
танко́вище «танкодром»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
tank «водойма; резервуар, цистерна, бак; бойова броньована машина» англійська
tank «бойова бронемашина» англійська
танк білоруська
танк болгарська
tank верхньолужицька
tānkh «водойма; резервуар, цистерна, бак» гінді
taḍāgam «став, водойма» давньоіндійська
тенк македонська
tank польська
tanque «став» португальська
танк російська
те̏нк сербохорватська
та̏нк сербохорватська
stanc «став, водойма» середньоанглійська
tank словацька
tánk словенська
tank чеська

та́нго

запозичення з іспанської мови Аргентини (ісп. tango «тс.»);
р. м. та́нго, бр. та́нга, п. ч. слц. вл. tango, болг. танго́, схв. танго, слн. tángo;
Фонетичні та словотвірні варіанти

та́нко «танго»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
та́нга білоруська
танго́ болгарська
tango верхньолужицька
tango іспанська
та́нго македонська
tango польська
та́нго російська
танго сербохорватська
tango словацька
tángo словенська
tango чеська

та́не́ць

свн. tanz «танець» походить від фр. ст. dance «тс.», пов’язаного з danсіer «танцювати», що, можливо, зводиться до франк. *dintjan «рухатися назад і вперед», спорідненого з гол. deinzen «відступати, посуватися назад»;
через польське посередництво запозичено із середньоверхньонімецької мови;
р. та́нец, [тано́к], бр. болг. м. та́нец, п. taniec, tan, ч. слц. tanec, схв. tа̏nac;
Фонетичні та словотвірні варіанти

тан «танець»
тане́чний
тане́чник «танцюрист»
тани́к «танок»
танко́вий
тано́к
тано́чник «тс.»
танцівни́к
танцюва́льний
танцюва́ти
танцю́лька
танцю́р «танцюрист»
танцю́ра
танцюри́ст
танцюри́ста
танцюри́стий
таньова́ти «танцювати»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
та́нец білоруська
та́нец болгарська
deinzen «відступати, посуватися назад» голландська
та́нец македонська
taniec польська
tan польська
та́нец російська
тано́к російська
tа̏nac сербохорватська
tanz «танець» середньоверхньнімецька
tanec словацька
*dintjan «рухатися назад і вперед» франкська
dance «тс.» (ст.) французька
danсіer «танцювати» (ст.) французька
tanec чеська

та́ну-та́ну (вигук -- у веснянці)

очевидно, результат поєднання сполучника та і вигука ну, пор. [тану́-тану́] (вигук) «ну» Нед;
можливо, зближене з [да́на] (рефрен у піснях) і з та́не́ць, тано́к, танцюва́ти, пор. п. [tanu tanu] (дит.) «танцювати; танець»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
tanu tanu «танцювати; танець» (дит.) польська
та українська
ну українська
тану́-тану́ «ну» (вигук) українська
да́на (рефрен у піснях) українська
тано́к українська
танцюва́ти українська
та́не́ць українська

тонки́й

псл. tьnъkъ (сх.-сл. tъnъkъ), первісно *tьnъ, основа на -ŭ, пізніше поширена формантом -kъ;
споріднене з дінд. tanúḥ (tánukaḥ) «тонкий», ос. t‘ænæg «довгий», лит. tę́vas «тонкий», двн. dunni, дангл. þynne, нвн. dünn, англ. thin, дірл. tan(a)e, лат. tenuis, корн. tanow, кімр. teneu «тс.», гр. τανύς «довгий», ταναός (‹ταναƑός) «витягнутий»;
іє. *tenus від кореня *ten- «напинати, тягти», первісне значення «розтягнутий, видовжений»;
р. то́нкий, бр. то́нкі, др. тънъкыи, тьнъкыи, п. cienki, ч. слц. tenký, вл. ćeńki, нл. śańki, болг. тъ́нък, м. танок, [тонок], схв. та̏нак, та̏нан, слн. tánek, tènek, стсл. тънъкъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

по́тонкий «тонкуватий»
пре́тонкий «дуже тонкий»
тоне́нький
тоне́сенький
тонина́
тони́ти «тоншити»
тоні́сій
тоні́сінький
тоні́січкий
тоні́чкий
тоні́щий «тонший»
то́нкість
тонкота́
то́нкощі
тонкува́ти
тонкува́тий
тоно́йкий «тоненький»
тону́сенький
тону́ський «тс.»
то́нчий «тонший»
тончина́
тончи́ти «тс.»
то́ншати
тонше́нький
то́нший
тонши́ти
Етимологічні відповідники

Слово Мова
thin англійська
то́нкі білоруська
тъ́нък болгарська
ćeńki верхньолужицька
τανύς «довгий» грецька
ταναός грецька
ταναƑός грецька
þynne давньоанглійська
dunni давньоверхньонімецька
tanúḥ «тонкий» (tánukaḥ) давньоіндійська
tánukaḥ давньоіндійська
tan(a)e давньоірландська
тънъкыи давньоруська
тьнъкыи давньоруська
*tenus «напинати, тягти» індоєвропейська
*ten- «розтягнутий, видовжений» індоєвропейська
teneu «тс.» кімрська
tanow корнська
tenuis латинська
tę́vas «тонкий» литовська
танок македонська
тонок македонська
śańki нижньолужицька
dünn нововерхньонімецька
t'ænæg «довгий» осетинська
cienki польська
tьnъkъ (сх.-сл. tъnъkъ) праслов’янська
*tьnъ праслов’янська
-kъ (формант) праслов’янська
то́нкий російська
та̏нак сербохорватська
та̏нан сербохорватська
tenký словацька
tánek словенська
tènek словенська
тънъкъ старослов’янська
tenký чеська
tъnъkъ ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України