ТАМБУРА — ЕТИМОЛОГІЯ

запозичене з французької мови (форма [та́мбор] через польську);

фр. támbour «барабанщик» походить від ар. ṭabū́l, мн. до ṭabl «барабан», зближеного з нар.-ар. ṭanbū́r «лютня, мандоліна» (ар. ṭunbū́r «тс.»);

р. бр. тамбу́р «барабан», п. tambor «барабанщик; барабан», tambur «тс.», ч. tambor «барабанщик», tambur «барабан», слц. tambur «тамбурин, бубон», tambura «балканський музичний інструмент», болг. тамбура́ «східний струнний інструмент», м. тамбура «струнний інструмент», тамбур «тс.; барабан», схв. та̀мбура «струнний інструмент», тамбур «барабан; барабанщик», слн. tambúr «барабан», tambúra «струнний інструмент», támbor «барабанщик»;

запозичення з французької мови;

фр. tambour (архіт.) є результатом семантичної видозміни tambour «барабан»;

р. бр. та́мбур, п. tambor, tambur, болг. тамбу́р, схв. тамбур;

неясне;

через польську мову запозичене з французької;

фр. tambour «п’яльці» є результатом семантичної видозміни назви tambour «барабан» (п’яльці мають барабаноподібну форму);

р. та́мбур «в’язання або вишивання петля в петлю», бр. та́мбур «тс.; [крючок для в’язання мережива]», [тамбу́рка] «крючок для в’язання мережива», п. tamborek «п’яльці», tamburek, tambor «тс.»;