ТАЛЬНИК — ЕТИМОЛОГІЯ

тал «верба п’ятитичинкова, верболіз, Salix pentandra L.» (бот.)

запозичення з тюркських мов;
пор. тат. кирг. каз. чаг. уйг. алт. шор. тал «верба», дтюрк. tal «тс.»;
помилковим є припущення (Uhlenbeck 112; Hofmann 351; Torp 184) про слов’янське походження слова і спорідненість з дінд. tālī «вид дерева», tālaḥ «винна пальма», гр. τη̃λις «гуньба свіже сіно, Trigonella foenum-graecum L.», лат. tālea «пагін, саджанець», лит. atólas «отава», talõkas «дорослий»;
р. тал «верба»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

нетала «верба розмаринолиста, Salix rosmarinifоlia L.»
та́ла́ «тс.; [верба козяча, Salix caprea L.] Mak»
талажча́ник «верба прутовидна, Salix viminalis L.»
та́ли́на «один кущ талу; багато талу»
та́льник «верба попеляста, Salix cinerea L.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
тал «верба» алтайська
τη̃λις «гуньба свіже сіно, Trigonella foenum-graecum L.» грецька
tālī «вид дерева» давньоіндійська
tālaḥ «винна пальма» давньоіндійська
tal «тс.» давньотюркська
тал «верба» казахська
тал «верба» киргизька
tālea «пагін, саджанець» латинська
atólas «отава» литовська
talõkas «дорослий» литовська
тал «верба» російська
тал «верба» татарська
тал «верба» уйгурська
тал «верба» чагатайська
тал «верба» шорська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України