ТАЛУЮ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
талува́ти «топтати, витоптувати; недбало ставитися, не берегти речей, [натоптувати, щільно укладати, пакувати Шейк]»
запозичення з тюркських мов;
тур. аз. тат. кирг. крим.-тат. алт. телеут. шор. тала «терзати, роздирати, нищити, кусати; грабувати, плюндрувати» споріднене з монг. tala «грабувати»;
р. [талова́ть] «красти», [иста́ловать] «знищити»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пота́ла
«з’їдання, знищення»
ста́лувати
«попсувати (річ недбалим ставленням)»
сталува́тися
«перевтомитися»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| тала «терзати, роздирати, нищити, кусати; грабувати, плюндрувати» | азербайджанська |
| тала «терзати, роздирати, нищити, кусати; грабувати, плюндрувати» | алтайська |
| тала «терзати, роздирати, нищити, кусати; грабувати, плюндрувати» | киргизька |
| тала «терзати, роздирати, нищити, кусати; грабувати, плюндрувати» | кримсько-татарська |
| tala «грабувати» | монгольська |
| талова́ть «красти» | російська |
| иста́ловать «знищити» | російська |
| тала «терзати, роздирати, нищити, кусати; грабувати, плюндрувати» | татарська |
| тала «терзати, роздирати, нищити, кусати; грабувати, плюндрувати» | телеутський |
| тала «терзати, роздирати, нищити, кусати; грабувати, плюндрувати» | турецька |
| тала «терзати, роздирати, нищити, кусати; грабувати, плюндрувати» | шорська |
тала́бати «топтати, товкти (ногами)»
очевидно, пов’язане з талува́ти «топтати, витоптувати» (див.);
п. [tałabać] «топтати, толочити»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
розталабо́ваний
«розмішений»
сталабува́ти
«знищити (врожай)»
(про тварин)
талаба́їти
«хвилювати?, збурювати?»
тала́баний
«товчений»
талабува́ти
«тс. Нед, топтати болото Ба»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| tałabać «топтати, толочити» | польська |
| талува́ти «топтати, витоптувати» | українська |
талові́рка «дрібна засолена риба, сорт оселедців»
вважається утвореним з основ talъ «талий» і virъ «джерело, вир» (букв. «яка з’являється з талої води»);
може бути пов’язане і з [талува́ти] «топтати, натоптувати, щільно укладати» (як усяка риба, щільно укладена в бочку, зокрема оселедці);
р. [талави́рка] «20 пудів дрібної білої риби, близько 4000 штук», [талови́рка] «маленький лящ, якого спіймали під льодом»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
талові́рство
«промисел соління риби»
талові́рщик
«той, хто займається промислом соління риби»
толові́рство
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| talъ «талий» | праслов’янська |
| virъ «джерело, вир» (букв. «яка з’являється з талої води») | праслов’янська |
| талави́рка «20 пудів дрібної білої риби, близько 4000 штук» | російська |
| талови́рка «маленький лящ, якого спіймали під льодом» | російська |
| талува́ти «топтати, натоптувати, щільно укладати» (як усяка риба, щільно укладена в бочку, зокрема оселедці) | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України