ТАЛИНА — ЕТИМОЛОГІЯ
тал «верба п’ятитичинкова, верболіз, Salix pentandra L.» (бот.)
запозичення з тюркських мов;
пор. тат. кирг. каз. чаг. уйг. алт. шор. тал «верба», дтюрк. tal «тс.»;
помилковим є припущення (Uhlenbeck 112; Hofmann 351; Torp 184) про слов’янське походження слова і спорідненість з дінд. tālī «вид дерева», tālaḥ «винна пальма», гр. τη̃λις «гуньба свіже сіно, Trigonella foenum-graecum L.», лат. tālea «пагін, саджанець», лит. atólas «отава», talõkas «дорослий»;
р. тал «верба»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
нетала
«верба розмаринолиста, Salix rosmarinifоlia L.»
та́ла́
«тс.; [верба козяча, Salix caprea L.] Mak»
талажча́ник
«верба прутовидна, Salix viminalis L.»
та́ли́на
«один кущ талу; багато талу»
та́льник
«верба попеляста, Salix cinerea L.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| тал «верба» | алтайська |
| τη̃λις «гуньба свіже сіно, Trigonella foenum-graecum L.» | грецька |
| tālī «вид дерева» | давньоіндійська |
| tālaḥ «винна пальма» | давньоіндійська |
| tal «тс.» | давньотюркська |
| тал «верба» | казахська |
| тал «верба» | киргизька |
| tālea «пагін, саджанець» | латинська |
| atólas «отава» | литовська |
| talõkas «дорослий» | литовська |
| тал «верба» | російська |
| тал «верба» | татарська |
| тал «верба» | уйгурська |
| тал «верба» | чагатайська |
| тал «верба» | шорська |
та́нути
псл. ta-ja-ti «танути, розтавати» (в укр. та́нути -ну- є суфіксом), споріднене з дінд. tṓyam «вода», гр. τήκω «розтоплювати, топити; розчиняти», дор. τάκω «тс.», лат. tābeo, -ere «танути, розтікатися; розкладатися», ос. t‘ayun «танути, розтавати», вірм. t‘anam «змочую, зволожую», двн. douwen, dewen «танути, розтавати», нвн. tauen, дангл. þāwian, англ. thaw «тс.», дірл. tām «чума», кімр. tawdd «розтоплений»;
іє. *tā- «танути, розтоплюватися»;
р. та́ять, бр. [та́яць], др. таzти, п. tajać, ч. tát, вл. tać, нл. tajaś, болг. та́я, м. таи «просочуватися, протікати; танути, розтавати», схв. та̏jamu «просочуватися, протікати», слн. tájati se «танути, розтавати», стсл. таaти «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
відта́лий
відта́ль
«відлига»
підта́лий
підта́лина
прота́вка
«тс.»
прота́лка
«проталина»
прота́лки
«відлига»
розтава́чка
«розтавання снігу, пора розтавання снігу»
розта́лий
ро́зталь
ро́зтань
«розталь»
роста́лина
«таловина»
тал
«таловина»
та́лий
талина́
«розтала санна дорога»
талови́на́
та́яти
ута́ли(й)
(у сполученні [ута́ла вода] «весняна вода»)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| thaw «тс.» | англійська |
| та́яць | білоруська |
| та́я | болгарська |
| tać | верхньолужицька |
| t'anam «змочую, зволожую» | вірменська |
| þāwian | давньоанглійська |
| douwen | давньоверхньонімецька |
| dewen «танути, розтавати» | давньоверхньонімецька |
| tṓyam «вода» | давньоіндійська |
| tām «чума» | давньоірландська |
| таzти | давньоруська |
| τάκω «тс.» | дорійський |
| *tā- «танути, розтоплюватися» | індоєвропейська |
| tawdd «розтоплений» | кімрська |
| tābeo | латинська |
| tābere «танути, розтікатися; розкладатися» | латинська |
| таи «просочуватися, протікати; танути, розтавати» | македонська |
| tajaś | нижньолужицька |
| tauen | нововерхньонімецька |
| t'ayun «танути, розтавати» | осетинська |
| tajać | польська |
| ta-ja-ti «танути, розтавати» (в укр. та́нути -ну- є суфіксом) | праслов’янська |
| та́ять | російська |
| та̏jamu «просочуватися, протікати» | сербохорватська |
| tájati se «танути, розтавати» | словенська |
| таaти «тс.» | старослов’янська |
| та́нути | українська |
| tát | чеська |
| τήκω «розтоплювати, топити; розчиняти» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України